Мир, а не Війну – привіз Блінкен до Києва: українцям наказали – забути про кордони 91р.?

Карл Волох видав «інсайт»

Державний секретар США Ентоні Блінкен і міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі прибули разом вчора, 11 вересня, до Києва.

До них тут приєдналися й представники Балтійських країн. Всі разом вони зустрічалися з Зеленським.

Очікувалося, що Україні, можливо, дозволять бити ракетами в глибину РФ та оголосять про якийсь неймовірно потужний пакет допомоги, який дозволить нам радикально змінити перебіг Війни.

 

Однак…

Як написав уже сьогодні оглядач Карл Волох, якого вважають близьким до Петра Порошенка,

Блінкен, швидше за все привіз не ту звістку, якої очікували на Банковій:

Karl Volokh

1. Сам факт колективного приїзду керівників союзних країн мав би навести нас на думку, що тема розмови з Зеленським буде набагато серйознішою за використання далекобійної зброї.
2. А те, що до «делегації» долучили найвідданіших наших союзників – британців і балтійців – вказує, що розмова з Зеленським планувалася важка й не приємна для нього.
3. Не маю сумніву, що тема ця – припинення бойових дій.
4. Очевидно, що перед тим, як він подасть американцям на узгодження чергову фантазійну писульку про «деокупацію всіх українських земель», йому ультимативно довели до відома основні тези якогось більш-менш реалістичного (ймовірно, узгодженого з китайцями) плану припинення вогню. І початися все має до виборів у США.
5. Для Зеленського це новина жахлива. Вона означає, що його власні вибори відбудуться скоро й пройдуть в умовах, коли він не має жодного шансу їх виграти.

• По-перше, навіть його недолугий виборець дізнається, що з «кордонами 91 року» його цинічного розводили.
• По-друге, народ дізнається цифру реальних втрат і очманіє.
• По-третє, головним лейтмотивом виборчої кампанії буде саботаж підготовки до вторгнення, котрий і привів до цих страшних втрат - людських і територіальних.

А за цим – неминучий суд.

6. Судячи з того, що навіть невеличкої цукерочки у вигляді дозволу бити ракетами вглиб російської території нам не дали, а український МЗС змушений був спростовувати інфу про скору зустріч Байдена-Зеленського (називаючи це помилкою перекладача-синхроніста), західний ультиматум наш Наполеончик сприйняв тяжко й заістерив.

Відтак, чекаємо наступного розвитку подій

Насправді, якщо відкинути деякі «вологі фантазії» Карла Волоха, то треба визнати, що демократам США вкрай необхідно досягти хоч якогось «примирення в Україні» ще – до виборів президента Америки.

Це треба для того, щоб перемогла Камала Гарріс. Доля ж самої України нікого в США особливо не хвилює.

 

Це правда.

Радіо Трек: НОВИНИ