Масляна – не українське свято? Що насправді наші предки відзначали в кінці зими

І що про цей тиждень каже церква

Напередодні розпочався останній тиждень перед Великим постом.

Традиційно саме у цей тиждень відзначають Масляну: випікають млинці, влаштовують народні гуляння, проводжаючи зиму і зустрічаючи весну. Однак, за словами дослідників, на українських землях готували не млинці, а вареники, які є обрядовою стравою і нагадують півмісяць. Та й святкували не Масляну. 

Релігієзнавець Євген Савісько пояснив:

- Свято, відоме як Масляна - одне з найбільш зміфологізованих в Україні. Воно має дохристиянське походження і було присвячене до вшанування початку Нового року. В давніх слов'ян він припадав на день весняного рівнодення – 21 березня за сучасним календарем.

 

Перші письмові згадки про свято з назвою Масляниця є в письмових джерелах ХV-XVI століть, і лише при описі звичаїв мешканців питомо російських територій, але ніяк не українських.

 

Виникає логічне запитання: якщо свято таке відоме, то чому про нього раніше не згадували? Відповідь проста. Так звана Масляниця раніше мала іншу назву – Колодій.

За словами експерта, сучасні традиції зустрічати свято з млинцями, горілкою, пивом, лазінням по стовпах за чоботами, з організованими бійками прийшло до України з царської московії.

- Спершу їх поширювали у містах, а далі й в селах. Мета була одна – змусити забути українців про своє коріння, хто ми, чиї нащадки, зробити нас манкуртами. Варто почати забувати неприродне, чужинське і переходити до першоджерельного. Колодій, а ніяка не Масляна, – наголосив Євген Савісько.

Керівниця Національного музею народної архітектури та побуту України «Пирогів» Оксана Повякель також зауважила, що Масляна не є українською, в нас відзначають зовсім інше:

- Я категорично проти називання цього свята «Масляною». Є свято Масляна, але воно не українське, а одного з північних народів. Воно гарне, але не наше. У нас, в Україні, це сиропусний тиждень. Це Колодій. Масниця. Це Запусти. А Заговини (до речі, ми всі говоримо «розговітися» на Великдень, але треба ж спершу заговітися. І це якраз і називається Заговини, – каже Оксана Повякель.

За українськими традиціями, протягом Колодія жінки брали товсту палицю-колодку, вбирали її та уявляли, ніби вона людина.

У понеділок Колодка народжувалась, у вівторок — хрестилася, у середу вона переживала всі інші моменти свого життя. У четвер Колодка вмирала, у п'ятницю її ховали, а у суботу оплакували. У неділю наступала кульмінація Колодія, коли було заведено просити вибачення за різні образи у рідних та друзів, тому цей день має назву Прощена неділя.

Разом з тим у Рівненській єпархії Православної церкви України Радіо Трек повідомили, що згідно з церковним календарем, тиждень перед Великим постом називається сиропусним.

Це означає, що вірянам дозволяється їсти молочні продукти, яйця та страви з них. Однак публічні святкування цього тижня це більше народні традиції, а не церковні.

Головне завдання цього тижня, як і м’ясопусного, підготуватися до посту.  Однак піст – це не лише відмова від їжі, а й духовне підготування до Великодня. В умовах війни важливо також важливо робити більше добрих справ, допомагати тим, хто цього потребує, заради того, аби швидше настав мир.

Крім того, як зазначив у коментарі отець Роман храму ПЦУ на Рівненщині, у язичницькі часи в тиждень перед Великим постом вшановували бога Сонця Ярилу, що приносить тепло і будить природу.

Саме з цього приводу люди готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець. Сезонна зміна набула безліч прикмет та обрядів. Одним із них і стала Масниця.

Традиції та ритуали свята символізували зиму, що минає, залучаючи при цьому весняне тепло. Головними атрибутами гулянь виступали вогнища, опудало, колеса. Святкувати масляну вважалося обов'язковим у супроводі вогню. Після прийняття християнства це язичницьке свято було змінене Церквою, яка принесла в нього нові ідеї та сенс, тому святкуємо це свято й досі.

Священник також зауважив, що цього тижня церковний устав наказує утримуватися від м'яса (але не інших скоромних продуктів), причому звичайний піст в середу і п'ятницю скасовується.

У православній церкві вважається, що сенс Сирної седмиці - примирення з ближніми, прощення образ, підготовка до Великого посту – час, який потрібно присвятити доброму спілкуванню з близькими, рідними, друзями, доброчинству.

 

Піснеспівами і богослужіннями впродовж масляного тижня церква підготовляє нас до подвигу святого посту, до духовної весни, оновлення. Тож сирний тиждень – не час для якихось особливих гулянь та веселощів, - зауважив отець Роман.

Джерела: РБК-Україна, Український інтерес, NV.Live

Радіо Трек: НОВИНИ