Заробітчани, які повертаються на Рівненщину, працюють – краще (ФОТО/AУДІО)
А ви чули?
Періодично в ефірі Радіо Трек виходять програми проекту «Європейський монітор». Виходять вони за сприяння Європейського Союзу в рамках ширшого всеукраїнського проекту, покликаного висвітлювати просування України до стандартів ЄС.
Головним чином це просування відбувається за рахунок імплементації Україною взятих на себе зобов’язань в рамках угоди про Асоціацію з ЄС.
Одна з останніх програм мала назву Асоціація з ЄС і стандарти праці на Рівненщині і цікаво, що вона, як і попередні програми Проекту, не лише висвітлила проблемні питання, але й дала підстави для доволі серйозного оптимізму.
Для прослуховування натисніть на плей
Зокрема, якщо ви прослухаєте запис програми, то дізнаєтеся, що за багатьма аспектами законодавство України в сфері захисту прав найнятих працівників та загальних стандартів праці – мало чим поступається стандартам ЄС, а в деяких випадках (хоча далеко не в усіх) їх навіть перевищує.
До певної міри все це спадку від колишнього СРСР, де права трудящих, зокрема право на оплачувану відпустку, декретну відпустку тощо, дотримувалися дуже строго.
Так, ми знаємо про кричущі випадки, коли правами людей нехтують, однак, як запевнив слухачів керівник Рівненського обласного об'єднання організацій роботодавців «Роботодавці Рівненщини» Михайло Кривко,
Без належного оформлення, відпусток і вихідних – людей можуть тримати хіба десь у кафе та магазинах. Чи ще в чомусь – невеликому.
Натомість всюди, де ви бачите у нас серйозне виробництво, можете бути певні, що всі працівники оформлені належним чином і їхні права дотримуються строго у відповідності до законодавства.
Ці слова п. Кривка в основному підтвердив й інший гість програми начальник управління Держпраці у Рівненській області – Юрій Наконечний, який, хоч і не був настільки категоричним, але визнав, що
здебільшого підприємства та підприємці Рівненщини дослухаються до порад управління Держпраці, або… сплачують достатньо великі штрафи.
Останній штраф за подібні порушення сягнув рекордної для Рівненщини суми 2,5 млн. грн.
Виникає питання: як можуть виживати наші підприємства, які не мають доступу до дешевих кредитів під 2-3% як на заході? Тим паче тепер, коли люди масово виїжджають працювати – закордон?
Як тут можна і дотримуватися стандартів і не банкрутувати?
Михайло Кривко на це зауважив, що, наприклад, на Костопільщині, де він живе і працює,
За всі роки Незалежності промислове виробництво ніколи не зменшувалося, а тільки – зростало.
Як останній приклад серйозної інвестиції було названо підприємство «Українські лісопильні», яке інвестувало 25 млн. дол.. і нині успішно працює.
При цьому ми дізналися, що три склозаводи Рівненщини (зокрема, й Костопільський) входять до 5-ки найпотужніших склозаводів України та успішно експортують свою продукцію на ринки Європи.
Одним словом, не все так погано в нашому домі.
І навіть люди, які повертаються із заробітків у Польщі, як каже п. Кривко, привозять з собою часту – іншу культуру відношення до своєї праці, до робочого часу, до матеріальних ресурсів.
Часто за ті самі гроші вони роблять удвічі більше, ніж їх колеги, які нікуди не виїжджали і не знають – що то значить працювати «на пана». Умовно кажучи.
Але це добре: люди дивляться одні на інших, і всі починають працювати краще.
Ця публікація підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою".
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Радіо Трек і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.
Радіо Трек: НОВИНИ