Корпоративи – щотижня: українка розповіла, як влаштувалася та працює у нафтовій компанії у Норвегії

Щоправда за власний кошт і виключно після роботи

Юлія Вєтрова приїхала до Норвегії з Запоріжжя у березні 2022 року, підтвердила там українську технічну освіту і знайшла роботу в нафтовій компанії.

Юлія — одна з тих, що отримали статус тимчасового захисту в Норвегії від лютого 2022 року. І одна з небагатьох, кому вдалося працювати за здобутою вдома спеціальністю. Вона закінчила запорізький авіаційний коледж та Національний технічний університет, але за спеціальністю в Україні ніколи не працювала. Натомість мала досвід роботи стюардесою й перекладачкою з англійської.

Про досвід українки матеріал розмістило видання Тексти.

Далі пряма мова українки у дещо скороченому варіант:

- Мій рівень технічної освіти виявився цілком достатнім для роботи в Норвегії.

 

Проте й після підтвердження диплома довелося ще здобувати потрібні сертифікати на місцевих курсах.

 

Без сертифікатів вам навіть дриль у руки ніхто не дасть. Для різних видів робіт мені потрібні різні сертифікати — загалом 5-6 штук.

 

Наприклад, є окремий сертифікат на «гарячі роботи» (тобто всі інструменти, що нагріваються або утворюють іскри під час роботи).

- Іноді навчання оплачує компанія, але я робила це самостійно. Вартість таких курсів починається від 200 євро.

 

Наприклад, комплекс з трьох різних теоретичних і практичних курсів, які мені потрібні для теперішньої роботи, коштує приблизно 2000 євро.

 

Щоб отримати сертифікати, потрібно здати екзамени й показати, що ти вмієш робити, як ти знаєш правила безпеки і як їх дотримуєшся.

Увесь матеріал на цих курсах здебільшого дуже прикладний і потрібний у роботі. Турботі про безпеку працівників приділяють дуже багато уваги. Але іноді й доходить і до смішного: наприклад, колега проходила курс із користування сходами на підприємстві, які вели на висотну ділянку, де вона мала працювати, - розповідає українка.

Інтеграційні курси

В інтеграційній програмі, яку норвезька влада пропонує українцям, як і всім прибулим з інших країн шукачам захисту чи притулку, є уроки норвезької мови, курс суспільствознавства і практика: робота по кілька днів на тиждень.

Практика дає можливість краще вивчити мову та знайти роботу в майбутньому.

Під час навчання на програмі слухачам виплачують зарплату, з якої потрібно платити податки. Тривалість навчання визначають індивідуально, вона може тривати й до двох років. Тих, хто працевлаштувався, виключають з адаптаційної програми.

- За організацію практики під час адаптаційної програми взялася сама, бо я хотіла знайти роботу за спеціальністю, тому почала шукати компанію, в якій мене погодилися б узяти.

 

У мене була можливість влаштуватися працювати в готель, була пропозиція перекладати з англійської для українських військових, які навчалися в Норвегії. На першу роботу я погоджуватися не хотіла, а за другу готова була братися, але дуже довго чекала запрошення на медичні тести.

 

Воно прийшло надто пізно — коли я вже працювала за своєю здобутою в Україні спеціальністю інженера-налагоджувальника електронних машин.

Хочу до вас на практику

У Норвегії за українцями (як і за усіма біженцями з інших країн) закріплюють кураторів, які допомагають з побутовими питаннями, адаптацією та пошуком роботи (окрема людина для кожного напряму). Їхню роботу оплачує або місцева громада, або волонтери.

- У мене було три куратори з різних питань і один з них (який насправді прийшов тимчасово на заміну, під час відпустки постійного куратора) і допоміг влаштуватися на практику: механіком, вахтовим методом на нафтову платформу.

 

Пізніше запропонували там роботу за контрактом — неповна зайнятість, від замовлення до замовлення.

Це була фізична праця надворі: крутити гайки, перевіряти роботу агрегатів, щось ремонтувати — на висоті, під дощем, снігом і вітрами. Коли був сильний вітер, ще й ліфт не працював, доводилося підніматися зовнішніми пожежними сходами на платформу, що стояла на узбережжі й похитувалася.

- Згодом знайшла роботу в офісі. Для цього розіслала зо два десятки листів, перш ніж отримала перше запрошення на співбесіду.

Без рекомендацій не візьмуть

Необхідна умова пошуку роботи — рекомендації. На співбесіді запитують мінімум два-три рекомендаційні листи від норвезьких фахівців. Юлія отримала їх завдяки своїй практиці та волонтерству, яким почала займатися одразу після приїзду до Норвегії.

- Моя нова робота в приміщенні, якраз за спеціальністю, яку я здобула в Україні.

Оплата праці у Норвегії — погодинна. Нині моя зарплата становить 250-300 норвезьких крон (21-26 євро) за годину без урахування податків. На попередній, тимчасовій роботі, було понад 300 крон за годину.

Атмосфера й корпоративи

Тут усі дуже спокійні, доброзичливі й усміхнені. Ніхто нікого не ображає, ніхто не підвищує голос. Немає жодних стресів і нервів.

Не встигли щось сьогодні? Нічого, встигнемо завтра, це не привід скасовувати обід чи працювати після закінчення робочого дня. Якщо вже дедлайни підтискають — то працюють і в позаробочий час, але за подвійну оплату.

Корпоративи — дуже важлива складова робочого життя. Спільні вечері коштом компанії можуть відбуватися чи не щотижня.

- Зазвичай керівництво намагається здружити людей, організовуючи спілкування в неробочий час.

 

Усі наради на роботі проводять норвезькою, навіть якщо половина людей у кімнаті її не знає, їм потім перекладають основне.

Норвезька трохи схожа на англійську, тому я дещо розумію але ще вчу, насамперед технічні терміни. Попросила колег щодня давати мені якесь одне нове слово, - каже Юлія.

- Також дивлюся фільми норвезькою з українськими субтитрами. Мені такий спосіб колись допоміг вивчити англійську.

 

У вільний від роботи час і далі волонтерю, долучаюся до екологічних ініціатив, їжджу працювати на музичних фестивалях.

 

Я стараюся бути корисною й відповідальною. Так знайомлюся людьми та налагоджую контакти.

Радіо Трек: НОВИНИ