Кохана загиблого на Сході волинянина розказала про нього перед тисячами людей (11 ФОТО/ВІДЕО)

«Його покликання – воїн»

Луцьк попрощався зі старшим солдатом 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади із села Лище 22-річним Миколою Сорочуком, який загинув 22 січня під Маріуполем від кулі снайпера.

Заупокійна служба та громадська панахида відбулися у суботу, 25 січня.

Про це повідомляють Волинь Post та Волинь 24

Попрощатися та помолитися за спокій душі полеглого Героя до Свято-Троїцького кафедрального собору прийшла родина та друзі Миколи Сорочука, бойові побратими, небайдужі лучани, представники влади.

Потому ж на Театральному майдані міста відбулася громадська панахида. Бажання схилити голову перед полеглим за Україну молодим воїном та віддати йому останню шану зібрало на головній площі міста сотні людей.

[media=169274][media=169278]

Біля Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка тисячі людей прощаються із загиблим військовослужбовцем.

[media=169277] [media=169271]

Перед усіма присутніми виступила з прощальною промовою кохана дівчина загиблого.

«Про Миколу не можна сказати одним чи двома словами.


Цей чоловік вартий багатьох слів і того, чого словами взагалі не скажеш. Ми познайомилися з ним на початку цієї ротації. Я дякую долі, Богу, за те, що мене прикомандирували медиком туди і за те, що я була біля нього, несла разом з ним службу, ходила в наряди.


Я розкажу ту мить, коли я зрозуміла, що почала закохуватися у цього хлопця. Якось я зайшла на кухню, де він вчив молодшого побратима розбирати автомат Калашникова, і спостерігала за цим. Він мав золоті руки, вправно розбирав зброю. Ми почали говорити, хто чого прийшов на війну. Я казала, що тому, що мені не вдалося потрапити у 2014, тому я хочу бути тут зараз. Що мені подобається бути поруч з такими, як вони, справжніми, захищати нашу країну, бути живою стіною.


На що Микола мені сказав: «Знаєш, краще один рік наступальної війни, в якій загине багато людей, аніж 10 років такої війни, як оця, від якої усі божеволіють. Краще, хай син прийде на могилу до батька, аніж до нього в дурдом.

​[media=169272]

Оцієї миті, коли він це сказав, я зрозуміла, що це чоловік, якого я любитиму. Пізніше якось на світанку ми стояли з ним в окопі один навпроти одного. Він дивився на схід, а я – на захід. Він каже: «Тобі пощастило, що ти дивишся на захід. Мені завжди подобалося туди дивитися.
 

То був ранок 2 січня. Ввечері 2 січня він вчив мене робити повний розбір автомата. То був день, коли ми вперше поцілувалися і коли почалися наші стосунки. Я дякую долі за них», - сказала Ярина Чорногуз.

Далі ж вона звернулася до кожного з присутніх із закликом:

«Не зневажайте, будь ласка, солдатів, які там зараз воюють, словами про мир, словами: «Нащо ти туди йдеш», словами: «Тобі немає чого робити?».


Є люди, такі як він, як Микола, для яких це покликання. Він воїн. Він не дитина 22-річна, яка загинула. Він цим жив. Є люди, які йдуть захищати не тому, що так треба, не тому, що там платять гроші, не ще чомусь. А тому, що у цей час вони більше нічого робити не можуть.


Він і я. Ми з ним такі».

Дівчина подякувала мамі Миколи за гідного сина й завершила промову словами «Слава Україні!».

Останній свій спочинок волинський Герой Микола Сорочук знайшов на Алеї Слави у селі Гаразджа

[media=169275] [media=169285] [media=169273]

Нагадаємо, в середу, 22 січня, на Сході від снайперської кулі загинув 22-річний житель Луцького району Микола Сорочук. 

Про смерть волинянина повідомила його дівчина у фейсбуці.

 

 

Радіо Трек: НОВИНИ

Поширити в Facebook