Інформацію про всі рахунки й сейфи українців зберуть в одну базу: що тепер знатиме податкова 

Та які нововведення чекають клієнтів банків 

В Україні можуть створити централізовану базу банківських рахунків та індивідуальних сейфів громадян. Відповідний законопроєкт уже зареєстрували у Верховній Раді, а його поява напряму пов’язана з підготовкою країни до приєднання до європейської платіжної системи SEPA, пише Експерт.

Новина вже викликала хвилю обговорень у соцмережах: українці побоюються тотального контролю за фінансами.

У банківському секторі запевняють — доступу до грошей або вмісту сейфів новий реєстр не матиме. Але частина фінансових операцій справді опиниться під пильнішою увагою.

Які дані потраплять до нового реєстру

Йдеться про законопроєкт №14327-д, який передбачає створення єдиної державної системи обліку банківських рахунків та сейфів фізичних осіб.

За інформацією Асоціація українських банків, у базі фіксуватимуть:

• номер рахунку у форматі IBAN;
• назву банку;
• дані власника рахунку;
• інформацію про наявність банківського сейфа.

Водночас у реєстр не вноситимуть:

• залишки коштів на рахунках;
• історію витрат;
• рух грошей;
• вміст банківських сейфів.

Тобто система показуватиме лише сам факт існування рахунку або сейфа та інформацію про банк, де вони відкриті.

Навіщо Україні така база

Основна причина — адаптація української фінансової системи до стандартів Європейського Союзу та майбутнє приєднання до SEPA — єдиної європейської зони платежів у євро.

SEPA дозволяє проводити міжнародні перекази між країнами Європи швидше, дешевше та за уніфікованими правилами.

Після інтеграції українцям потенційно стане простіше:

• отримувати європейські перекази;
• оплачувати послуги та товари в євро;
• користуватися міжнародними фінансовими сервісами;
• працювати з європейськими банками.

Подібні централізовані реєстри вже працюють у багатьох країнах ЄС як частина систем фінансового моніторингу та боротьби з відмиванням коштів.

Які операції можуть перевіряти уважніше

Попри заяви про відсутність «тотального контролю», банки визнають: фінансовий моніторинг в Україні поступово посилюватиметься.

Під додаткову перевірку можуть потрапляти:

• регулярні великі надходження на картку;
• швидкі транзитні перекази;
• нетипові рухи коштів;
• використання особистих рахунків для бізнесу;
• операції без зрозумілого економічного сенсу.

Наприклад, якщо на звичайну особисту картку систематично надходять десятки переказів від різних людей, банк може попросити пояснення походження коштів.

Водночас у банківському секторі наголошують: звичайні побутові платежі, покупки, оплата комуналки чи перекази між родичами не мають створювати проблем для клієнтів.

Чи означає це повний контроль над грошима українців

Фінансові експерти пояснюють: сам по собі реєстр не дає автоматичного доступу до рахунків або коштів громадян. Його головна функція — швидка ідентифікація того, в яких банках людина має рахунки чи сейфи.

Окремо підкреслюється, що доступ до таких даних буде регламентований законом і не стане публічним.

Втім, сам факт появи централізованої бази означає, що українська банківська система дедалі активніше переходить на правила, які вже давно працюють у країнах ЄС — із жорсткішим фінансовим контролем, прозорішими переказами та детальнішим моніторингом підозрілих операцій.

Радіо Трек: НОВИНИ