Інформацію про всі рахунки й сейфи українців зберуть в одну базу: що тепер знатиме податкова
Та які нововведення чекають клієнтів банків
В Україні можуть створити централізовану базу банківських рахунків та індивідуальних сейфів громадян. Відповідний законопроєкт уже зареєстрували у Верховній Раді, а його поява напряму пов’язана з підготовкою країни до приєднання до європейської платіжної системи SEPA, пише Експерт.
Новина вже викликала хвилю обговорень у соцмережах: українці побоюються тотального контролю за фінансами.
У банківському секторі запевняють — доступу до грошей або вмісту сейфів новий реєстр не матиме. Але частина фінансових операцій справді опиниться під пильнішою увагою.
Які дані потраплять до нового реєстру
Йдеться про законопроєкт №14327-д, який передбачає створення єдиної державної системи обліку банківських рахунків та сейфів фізичних осіб.
За інформацією Асоціація українських банків, у базі фіксуватимуть:
- номер рахунку у форматі IBAN;
- назву банку;
- дані власника рахунку;
- інформацію про наявність банківського сейфа.
Водночас у реєстр не вноситимуть:
- залишки коштів на рахунках;
- історію витрат;
- рух грошей;
- вміст банківських сейфів.
Тобто система показуватиме лише сам факт існування рахунку або сейфа та інформацію про банк, де вони відкриті.
Навіщо Україні така база
Основна причина — адаптація української фінансової системи до стандартів Європейського Союзу та майбутнє приєднання до SEPA — єдиної європейської зони платежів у євро.
SEPA дозволяє проводити міжнародні перекази між країнами Європи швидше, дешевше та за уніфікованими правилами.
Після інтеграції українцям потенційно стане простіше:
- отримувати європейські перекази;
- оплачувати послуги та товари в євро;
- користуватися міжнародними фінансовими сервісами;
- працювати з європейськими банками.
Подібні централізовані реєстри вже працюють у багатьох країнах ЄС як частина систем фінансового моніторингу та боротьби з відмиванням коштів.
Які операції можуть перевіряти уважніше
Попри заяви про відсутність «тотального контролю», банки визнають: фінансовий моніторинг в Україні поступово посилюватиметься.
Під додаткову перевірку можуть потрапляти:
- регулярні великі надходження на картку;
- швидкі транзитні перекази;
- нетипові рухи коштів;
- використання особистих рахунків для бізнесу;
- операції без зрозумілого економічного сенсу.
Наприклад, якщо на звичайну особисту картку систематично надходять десятки переказів від різних людей, банк може попросити пояснення походження коштів.
Водночас у банківському секторі наголошують: звичайні побутові платежі, покупки, оплата комуналки чи перекази між родичами не мають створювати проблем для клієнтів.
Чи означає це повний контроль над грошима українців
Фінансові експерти пояснюють: сам по собі реєстр не дає автоматичного доступу до рахунків або коштів громадян. Його головна функція — швидка ідентифікація того, в яких банках людина має рахунки чи сейфи.
Окремо підкреслюється, що доступ до таких даних буде регламентований законом і не стане публічним.
Втім, сам факт появи централізованої бази означає, що українська банківська система дедалі активніше переходить на правила, які вже давно працюють у країнах ЄС — із жорсткішим фінансовим контролем, прозорішими переказами та детальнішим моніторингом підозрілих операцій.
Радіо Трек: НОВИНИ
