Єдиний спосіб – не програти війну та вийти на кордони 1991 року: усупереч всьому та – наперекір усім (ФОТО)

«Камертон Перемоги» (АК)

Всі правильні рішення – прості. Їх тільки важко побачити, а потім іще на них треба – зважитися.

Згадайте, як всі ми знали – що робити у березні 2022 р. Коли здавалося, що нам та Україні – кінець…

Згадайте те прозріння, яке ми враз відчули всі тоді, як Чудо. Чудо – народження Нації:

Як не було між нас ні елліна, ні іудея,

 

Як не цікавило нікого – якою мовою хто розмовляє, і до якої Церкви хто ходить.

 

Як панували тут між нами – істинно братня Любов і Гідність, і Відвага,

 

І, як разом з тим, із нами був тоді – Бог.

 

І пригадайте, як усміхалася нам тоді – Перемога.

Аби знову почати перемагати, нам треба, в принципі – небагато:

  1. Припинити розбрат
  2. Об’єднатися довкола – мети
  3. Відтворити у своїй душі той камертон Любові, Гідності та Смирення, який і дозволяв нам майже – відчувати посеред нас Бога і Перемагати.

Як це зробити на практиці?

На практиці почати треба з того, що ми маємо – свідомо відмовитися від дій, які спрямовані на розкол і протистояння:

  • Просто перестаємо – ображати інших,
  • Просто перестаємо захоплювати церкви,
  • Просто починаємо одне одного й усіх в Україні сущих – любити такими, як ми є. Якщо не можемо любити, то хоча би пробуємо – терпіти.

Одночасно – треба почати робити те, чого від нас не чекає – ніхто в Світі.

Так, як це було в березні 2022 року, коли від нас ніхто не чекав активного спротиву, коли вони всі від нас відвернулися і махнули рукою – впевнені, що Україна впаде за 2-3 дні. Ну, максимум за 2-3 тижні.

Сьогодні потрібна Пропозиція Миру, яку ми озвучимо Світові, і яка цей світ – Здивує.

Світ може не прийняти цю нашу пропозицію, але він має – замислитися. І подивитися на нас знову – іншими очима – як це було в березні 2022 р., коли по всій Україні смолоскипами горіли колони ворожих танків.

Що ж можемо ми таке сказати, аби настільки їх здивувати?... Очевидно те, що може здивувати і нас:

Українська формула Миру та завершення Війни

  1. Подвійне підпорядкування Криму
  • Будь-які спроби вивести за дужки питання Криму є недопустимими
  • Саме намагання залишити Крим за дужками й робило неможливим втілення Мінських угод, а не суперечності щодо того, в якому порядку виконувати ті чи інші домовленості.
  • Питання Криму має бути на столі й наша пропозиція – подвійне підпорядкування.
  • За основу можна брати вже наявні в міжнародному праві напрацювання. Зокрема й пропозиції Іспанії щодо подвійного підпорядкування Гібралтару.
  • Очевидно, що за результатами таких домовленостей Україні має перейти певна частина військових баз та інфраструктурних об’єктів на території Півострова.
  • Окремо мають бути застережені інтереси кримськотатарського населення та української громади.
  • Однак, сам Крим нам бачиться не як «сіра зона», а навпаки, як поле для масштабного соціально-економічного експерименту. Умовно кажучи, «Новий Гонконг» у Чорному морі – зона вільної торгівлі, відпочинку та розвитку. При збереженні всіх інших складових.
  1. Донбас
  • Республіки ЛНР та ДНР об’єднуються в нову адміністративну одиницю Донбас, яка стає невід’ємною частиною України – з розширеними самоврядними функціями, перелік яких погоджується в ході переговорів.
  • Відновлення Донбасу потребуватиме великих інвестицій, очевидно, що для цієї території буде запроваджено режим Вільної Економічної Зони та можливо «Податкового Раю»
  • Всім мешканцям Донбасу будуть гарантовані рівні права та можливості – без жодної поразки у правах у порівнянні з іншими громадянами України. Це – наші люди.
  1. Повернення Півдня
  • Херсонська та Запорізька області звільняються та повертаються до складу України
  • Їх повноцінне відновлення стає пріоритетною задачею Держави
  1. Інфраструктурна підтримка звільнених територій та Криму
  • Україна здійснює весь комплекс необхідних заходів для швидкого забезпечення водою, газом та електроенергією території Донбасу, Криму та всіх звільнених областей.
  1. «Фонд Реконструкції та Відбудови»
  • Для відновлення інфраструктури та територій знищених війною, рівно ж як і для компенсації збитків людей, які втратили своє майно і/чи здоров’я, створюється міжнародний фонд у розмірі не менше 500 мільярдів доларів.
  • 2/3 цього фонду забезпечує РФ
  • Україна звільняється від усіх боргових виплат перед МВФ на період до 2035 р.
  1. Гарантії безпеки для України
  • Україна стає членом НАТО. Таке рішення ми вважаємо – пріоритетним.
  • Якщо ж члени Альянсу не готові беззастережно та в стислі терміни прийняти Україну до НАТО, ми пристаємо на варіант безпекових гарантій у вигляді – надання Україні повної номенклатури необхідних озброєнь, які б унеможливлювали будь-які спроби зовнішньої агресії проти нас упродовж, як мінімум, 10 років.

Очевидно, що варіант «Військових гарантій в обмін на НАТО» має передбачати забезпечення України сотнями одиниць техніки і таких видів озброєнь, як: літаки F-16, F-20, AVACS; системи ППО «Петріот» та IRIS; системи ракетного залпового вогню «ХІМАРС»; а також – належним арсеналом БК, запчастин та технологій для можливого виробництва погодженого переліку озброєнь – самостійно.

Чи погодився б Путін прийняти такі умови? Чи були би їм раді у Брюсселі, Лондоні  та США?... Швидше за все, що… не факт.

У будь-якому випадку, ми маємо підсилити цю пропозицію спочатку Пряником, а потім і – Кнутом.

Пряником має бути наш закон про Амністію – для всіх мешканців Донбасу і Криму, які не брали участі у злочинах проти людяності, зокрема – проти українських військовополонених. Всім їм Українська Держава гарантує – амністію, а людям заплямованим у непоправних злочинах рекомендує виїжджати до РФ – уже.

Це такий пряник «із характером», але далі ми маємо показати свою готовність буквально – вмерти.

ВАЖЛИВА ТРІАДА

Необхідно показати Путіну і Світу нашу готовність до повної мобілізації всього і продемонструвати її:

  1. Як готовність ділитися – владою: через призначення Петра Порошенка – головою ВРУ; через передачу опозиції 50% – посад керівників комітетів ВРУ; через створення Уряду Національної Згоди та Воєнного Кабінету за участі представників – різних парламентських та позапарламентських партій, які мають управлінський досвід достатній, аби надати прискорення всій оборонній промисловості України та всім – мобілізаційним процесам.
  2. Як готовність – воювати: через призначення Дениса Прокопенка (полк АЗОВ) – відповідальним за рекрутинг та належну підготовку всіх мобілізованих. Щоб масштабувати досвід «Азова» на всі ЗСУ та Сили оборони, і щоби люди знали – їх ніхто не кине на передову просто так, їм ніхто не дозволить змарнувати свої таланти, але їм також ніхто не дасть відлежуватися на боку, замість того, аби рити окопи, керувати дронами та штурмувати позиції.
  3. Як готовність любити і миритися – одне з одним: через накладення жорсткого мораторію на всі положення церковного та мовного законодавства, які хай навіть потенційно можуть провокувати – конфлікти, протистояння та розбрат.

Окремо важливо – повернути на роботу Фаріон та перестати зносити пам’ятники Пушкіну. Як мінімум, - до Перемоги.

НА ЗАВЕРШЕННЯ:

Є ще одна річ, яка б могла автоматично… Ну, майже автоматично – гарантувати всім нам Перемогу. Щоправда, для цього має статися майже Чудо.

Уявіть,

Президент збирає предстоятелів ПЦУ, УПЦ (КП), УГКЦ та УПЦ (МП) і каже:

- Пресвяті отці, Ваші Преосвященства. Доповідаю Вам, що як Президент України – своїм Указом – від сьогодні я накладаю мораторій на будь-які захоплення та «переходи» храмів. Чому?... Бо, істинно – вирішується доля України, і зараз нам потрібні всі, та щирі молитви усіх, але… Є ще одне щось – значно важливіше.

 

Це щось – це Українська Помісна Православна Церква – зі своїм Патріархатом і зі своїм – Патріархом – у Києві. І цим Патріархом має стати хтось один із ВАС.

 

Як Президент України, робитиму все, щоби це відбулося, але вас усіх уклінно прошу почати консультації, аби на Великдень, точніше на свято Торжества Православ’я – ми провели з вами об’єднавчий Собор та спільну літургію у Святій Софії, щоби після неї – сліпець на Майдані вийняв жереб і вказав нам – ім’я нового Патріарха Помісної Української Православної Церкви.

Просто уявіть, що ми б це зробили. Десь одразу після Пасхи.

Чиє б ім’я не вийняв тоді сліпець: Епіфанія, Онуфрія, Філарета чи Святослава, це був би наче як – перст Божий.

 

Для всього світу на Землі це був би знак, що ми тут покладаємося на Бога.

 

І так – переможемо.

Наперекір усім. Та усупереч всьому

Слава Україні!

*АК -- авторська колонка

Радіо Трек: НОВИНИ

Поширити в Facebook