Грем’яче, під яким нині масово ловлять бандитів, горіло

Щоправда, його спалили під час війни, але… Ми взнали і про бандитів

Як ми докладно описували, під Грем’ячим Острозького району проходить масова облава на автозлодіїв. Задіяно 150 поліціянтів, квадракоптери і навіть – літак.

Ті злодії у ніч з четверга на п’ятницю

Викрали дві Tойоти у якогось здолбунівського мільйонера.

Так от, як нам повідомили

Одного зі злодіїв таки зловили.

 

Точно

Деталі пізніше.

До речі, цієї ночі температура опускалася до мінус 2-ох градусів за цельсієм.

 

І правоохоронцям, і злодіям, напевно, було непереливки.

А тим часом з’ясувалося, що Грем’яче, Острозького району, це дуже непросте село. Воно має свій герб та прапор.

Існує окрема велика сторінка про Грем’яче у Вікіпедії.

Там сказано, що
 

При автомагістралі Рівне — Острог розміщене село Грем'яче, де зараз близько 500 дворів, загальноосвітня школа, ФАП, дитячий садок, клуб, бібліотека, сільрада, осередки сільськогосподарського виробництва.

 

Висотно-горбиста околиця Грем'ячого з перевагою глинистих, супіщаних ґрунтів була заселена в глибоку давність. На її полях є виявлений один великий і п'ять менших курганів, де, кажуть, могли бути поховання із староруської доби.

 

Грем'яче — село колись Острозького повіту в Хорівській волості недалеко від Острога.

 

Про Грем'яче маємо чи не першу вістку в записі від 12 жовтня 1617 року, коли-то возний сповістив про спустошення татарами Острізької волості, називаючи пошкоджені або цілковито зруйновані оселі, серед яких засвідчене й вщент спалене «Грымяче». Під час визвольної війни 1648–1654 років «Грымяче» («Гримяче») кілька разів документується як місце сутичок збройних угрупувань козаків, селян з боївками шляхетського війська. За договором 1753 року, «Гримяче» отримує коронний канцлер Ян Малаховський, який згодом передає та продає його різним власникам Острізького намісництва.

 

У 1794 році маєтність «селения Гремячего» конфіскується і стає власністю російської держави. Згодом цариця Катерина дарує «Гремяче» великоруському генералові Ферзену, а з 1802 року воно стає власністю сенатора Іллінського, графині Корженецької та інших володарів. За переписом 1885 року, «Гримяче» зі статусом «деревні» відноситься єпархіальне до Грозова.

Також у цій статті є великий і зворушливий розділ

Спалення Грем'ячого

Радіо Трек: НОВИНИ