Фізикині, математикині, біологині та інші «ині» захопили станцію метро в м. Київ (6 ФОТО)

Рятуйте (сь), хто може! (АК)

Безум ґендерно-стурбованих філологинь в Україні набуває дедалі абсурдніших форм.

Приміром «Вечірній Київ» – одна з ікон українського культурного відродження 60-х – публікує 14 вересня статтю під заголовком «Українські науковиці «захопили» станцію київського метро: фото»

В ній, повідомляється, що  на станції «Золоті ворота» відкрилась виставка «Наука — це вона». Буквально в другому реченні цієї публікації читаємо:

«На 12 постерах розповідається про визначних біологинь, нейрофізіологинь, матиматикинь та фізикинь».

Через кілька речень зустрічаємо ще один пасаж, вартий нашої уваги:

«Серед героїнь проєкту —

кібернетикиня Катерина Ющенко,

математикиня Клавдія Латишева,

молекулярна біологиня Ганна Єльська,

фізикиня Антоніна Прихотько,

фізикиня Ольга Перевозчикова,

нейроморфологиня Галина Скибо,

нейробіологиня Нана Войтенко,

математикиня Олена Ванєєва,

орнітологиня Наталія Атамась,

генетикиня Оксана Півень,

генетикиня Світлана Арбузова,

математикиня Марина В’язовська».

Це не вигадка.

Можна зайти на сайт і переконатися:

Здавалося б, - чому не сказати те ж саме по-людськи нормальною українською мовою?

Мовою тієї ж Лесі Українки чи Ліни Костенко:

Вчена математик, вчена кібернетик, вчена біолог і т.п.

Навіщо нам ці абсурдні – «генетикині» та «фізикині»?

Юрій Шевчук – мовознавець із Рівненщини, який нині мешкає в США, має в своєму арсеналі цікавий вислів: «галерея почвар».

Чомусь саме така «галерея почвар» уявляється, коли перечитуєш усі ці мовні покручі, що їх творить невситима химерна фантазія наших ґендерних «авторинь».

Але за що нам це все?

І скільки вони ще будуть ґвалтувати українську мову?

Від Редакції

*АК -- авторська колонка. Всі думки -- авторські

Радіо Трек: НОВИНИ