Чи потрібні Рівненщині гідроелектростанції на ріці Случ? (ФОТО/АУДІО)
Альтернативна енергетика та Європейські стандарти
Як відомо, підписавши Асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе цілу низку зобов’язань. Зокрема й у сфері енергозбереження та запровадження відновлювальних джерел енергії.
Зокрема,
через два роки 11% всієї електрики наша держава має виробляти із сонця, вітру й води.
Такі зобов’язання взяла на себе Україна, імплементуючи Директиву ЄС 2009/28/EC щодо впровадження відновлюваної енергетики.
Усе коло дотичних питань стало предметом розгляду під час чергової програми із циклу «Європейський монітор» на Радіо Трек.
Програма називалася: Альтернативна енергетика – як Рівненщина просувається до європейських стандартів
Натисніть на плей для прослуховування
До розмови в студії були запрошені:
- Ганна Пахнюк – заступник начальника управління енергетики та енергоефективності обласного департаменту ЖКГ, енергетики та енергоефективності
- Віктор Бегей – керівник ГО «Рівненський кластер відновлювальних джерел енергії та енергоефективності»
З'ясувалося, що Рівненщина вже кілька років поспіль є лідером у сфері енергозбереження.
За показниками у всеукраїнському ретингу наша область уже не перший рік стоїть на першому місці.
Проте, на думку Віктора Бегея такі результати пов’язані, перш за все, саме з масштабними програмами утеплення будівель.
«Однак, якщо говорити про альтернативні джерела відновлювальної енергетики, то тут наша область ще має великі невикористані резерви»
Зокрема, експерт має на увазі так звані «сонячні ферми» - серйозний потенціал із вирощення енергетичних рослин і… малу гідроенергетику.
Віктор Бегей звертає увагу, що на Житомирщині за останні роки збудували одразу кілька малих гідроелектростанцій на р. Случ, в той час, як на Рівненщині подібні наміри постійно зустрічають супротив, а на рівні обласної влади лобіювати їх ніхто не поспішає.
Однак, тут треба мати на увазі, що зобов’язання України в межах імплементації угоди про Асоціацію з ЄС мають – комплексний характер.
Для прикладу, є цілий і достатньо серйозний – екологічний напрямок.
Окремо є сектор питань, що стосуються місцевого самоврядування. Особливо на рівні громад.
Вочевидь, ніхто нікого ламати через коліно не стане і не буде, зокрема, якщо є сумніви щодо доцільності будівництва малих гідроелектростанцій на наших ріках.
Зокрема, серйозні сумніви з цього приводу висловив, за результатами дискусії у прямому ефірі, Дмитро Стефанишин – професор кафедри гідротехнічного будівництва НУВГП.
Він переконаний, що за останні буквально кілька років Случ дуже сильно обмілів саме через будівництво малих ГЕС на Житомирщині та Хмельниччині:
Від цього виграють лише власники цих споруд і люди, які стоять за ними. З точки ж зору екології всі ці ГЕС – конкретно на Случі – це катастрофа.
Професор навіть висловив переконання, що рано чи пізно стане питання про демонтаж усіх вказаних міні-ГЕС на р. Случ:
Кожна така гідротехнічна споруда передбачає створення розширеної водойми. Коли розширяється плесо, автоматично збільшується випаровування води. Звідси власне й різке падіння води в нашому Случі.
Тож, виглядає, що є певні підстави, принаймні, не поспішати із будівництвом малих ГЕС, якщо тільки науковці, промисловці та екологи не досягають повного консенсусу та порозуміння.
Щонайменше, починати, мабуть, треба з розробки та затвердження комплексної програми використання водних ресурсів Рівненщини.
Це серйозне і непросте питання, але, зважаючи на ту роль, яку починає відігравати вода в усьому світі, без такої комплексної програми, говорити про подальший поступ Рівненської області у цих паитаннях буде важко.
Ця публікація підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою".
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Радіо Трек і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.
Радіо Трек: НОВИНИ