Чому ми жартуємо 1 квітня: проста історія Дня сміху

Як народилося свято сміху

Перше квітня у всьому світі вважають днем жартів і розіграшів. Хоч це свято й не офіційне, воно має давню історію та кілька версій походження.

Найвідоміша версія веде нас у Францію XVI століття, пише 24 Канал.

Карл IX змінив дату святкування Нового року — з кінця березня на 1 січня.

 

Новини поширювалися повільно, тому багато людей продовжували святкувати по-старому.

 

Їх почали глузливо називати «квітневими дурнями» та дарувати смішні подарунки.

За іншою версією, корені свята — у Давньому Римі. Наприкінці березня там проводили фестиваль на честь богині Кібели. Люди влаштовували маскаради, жартували й намагалися обдурити одне одного, бо вірили, що весняне рівнодення — час «оманливої природи». Ці традиції згодом перетворилися на те, що сьогодні ми називаємо Днем сміху.

Кібела — давня богиня природи та родючості, яку особливо шанували в Римі.

 

Її зображували в короні у вигляді вежі, поруч із левами — символами сили.

Наші предки вірили, що цього дня прокидається домовик. Щоб він не бешкетував, люди одягали речі навиворіт або розповідали дивні історії — так ніби збивали його з пантелику.

Сьогодні українці жартують, розігрують друзів, надсилають меми та смішні повідомлення. Це спосіб додати позитиву у звичайний день.

Головне правило — жарт має бути добрим. Мета 1 квітня — подарувати усмішку, а не образити.

Радіо Трек: НОВИНИ