Чому ми жартуємо 1 квітня: проста історія Дня сміху
Як народилося свято сміху
Перше квітня у всьому світі вважають днем жартів і розіграшів. Хоч це свято й не офіційне, воно має давню історію та кілька версій походження.
Найвідоміша версія веде нас у Францію XVI століття, пише 24 Канал.
Карл IX змінив дату святкування Нового року — з кінця березня на 1 січня.
Новини поширювалися повільно, тому багато людей продовжували святкувати по-старому.
Їх почали глузливо називати «квітневими дурнями» та дарувати смішні подарунки.
За іншою версією, корені свята — у Давньому Римі. Наприкінці березня там проводили фестиваль на честь богині Кібели. Люди влаштовували маскаради, жартували й намагалися обдурити одне одного, бо вірили, що весняне рівнодення — час «оманливої природи». Ці традиції згодом перетворилися на те, що сьогодні ми називаємо Днем сміху.
Кібела — давня богиня природи та родючості, яку особливо шанували в Римі.
Її зображували в короні у вигляді вежі, поруч із левами — символами сили.
Наші предки вірили, що цього дня прокидається домовик. Щоб він не бешкетував, люди одягали речі навиворіт або розповідали дивні історії — так ніби збивали його з пантелику.
Сьогодні українці жартують, розігрують друзів, надсилають меми та смішні повідомлення. Це спосіб додати позитиву у звичайний день.
Головне правило — жарт має бути добрим. Мета 1 квітня — подарувати усмішку, а не образити.
Радіо Трек: НОВИНИ
