«Чому гроші не ходять за пацієнтом»: про медреформу - заступник керівника міської лікарні Рівного

Ярослав Багін 36 років пропрацював у медицині, з них 27 - управлінцем

– Медреформи, на мою думку, не відбулося. А відбулася спроба зміни системи фінансування. Та й то не зовсім так, як було задумано. Навіть якщо взяти останній указ президента про збільшення зарплати медикам до понад 20 тисяч грн, то у законі про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення від 2017 року, у його статті 10 сказано, що

зарплата медичного працівника має бути не меншою за 250% середньої зарплати в державі станом на липень попереднього року.

 

Тож президент просто підтвердив своїм указом, що таке буде.

– Тобто той закон уже 4 роки не виконується?

– До нього потім були внесені поправки, які дали можливість не виконувати. Зокрема, додана умова про наявність фінансових ресурсів. Це так само як і з тарифами на медичну допомогу. Їх НСЗУ підганяє під наявні кошти, а не встановлює реальну їхню вартість. Так,

середня вартість медпослуги у пакеті амбулаторної вторинної допомоги, за яким ми нині працюємо - 143 грн 24 копійки, а консультації лікаря - 53 грн 15 копійок.

Але цю суму не лікар отримує, хоча вона – сміхотворна. А  гроші йдуть у загальний котел – дістаються лікарні, а потім їх ділять на все. І лікарю з тієї суми мало що залишається. Бо у цій сумі не враховані робота патанатомічного відділення лікарні, харчоблоку, ліфтерів, водіїв, сантехніків, миючі засоби тощо.

– То виходить, що лікар не отримує кошти залежно від кількості прийнятих людей, тобто гроші не йдуть за пацієнтом?

– Ні. До того ж, не всіх прийнятих і всі надані послуги вдається зареєструвати в електронній системі охорони здоров’я. А НСЗУ платить тільки за зареєстроване.

Електронна система не була готова технічно до обробки такої великої кількості інформації. Вона постійно «висить».

 

Торік навіть були рекомендації від НСЗУ змінити через це графік роботи медиків.

Так, максимальне навантаження з 9 до 16 год йде. Але ж не можу я поліклініку змусити працювати у нічну зміну - з 18 до 24 год, щоб систему не навантажувати.

І знаю, що наші медики нині після роботи залишаються, у вихідні приходять, щоб внести інформацію у систему. Переважно цим займаються медсестри. А лікарі одночасно вимушені виконувати роботу і медсестри, і лікаря.

– Ви кажете, що гроші йдуть у загальний котел лікарні. А може у ній роздутий штат отих ліфтерів, сантехніків, водіїв тощо? І, може, варто зменшити витрати на зарплати керівництву лікарні, а не платити в середньому по 60 тисяч грн, як бачила в інформації про один з медзакладів області?

– У нас нема таких зарплат у керівництва, як ви говорите. Вони значно менші. Щодо скорочення працівників, то, вочевидь, його доведеться робити. А лікарі у нас отримують ті ж зарплати, які у них були б і без медреформи.

– А чому на первинному рівні лікарі таки отримують зарплати залежно від кількості пацієнтів?

– Їх перед переходом на нову систему роботи забезпечили всім необхідним - комп'ютерами, обладнанням, інтернетом. Нас - ні. У них 75-80% фінансування витрачається на зарплати. Адже усі обстеження, лабораторні дослідження за направленням лікарів первинки виконуємо ми. Тож вони на це не тратяться. 

– Чи не звільняються лікарі вторинки, не помітивши збільшення зарплат у зв’язку з медреформою?

– Точні цифри звільнених зможуть назвати у відділі кадрів. Але я знаю, що лікарі-рентгенологи та рентген-лаборанти звільняються. Адже у приватних медзакладах зараз відкриваються кабінети комп’ютерної та магніторезонансної томографії, де готові запропонувати значно вищу оплату послуг, ніж у нас: 40-50 % вартості консультації лікаря у медзакладі (орієнтовна вартість - 250 грн).  

– Який ви бачите вихід із ситуації?

– Налагодити роботу електронної системи охорони здоров’я і встановити реальну вартість медпослуг.

– Яка це, на вашу думку, реальна?

– Орієнтиром може бути вартість послуг у приватних медзакладах регіону, де консультація лікаря коштує приблизно 250 грн, не рахуючи обстеження.

– Що тоді робити зараз пацієнту? Платити у кишеню лікарю за консультацію, а не вимагати, щоб зареєстрував електронне направлення і надав послугу безплатно?

– Ні, обов’язково вимагати реєструвати візит. Бо інакше лікарня залишиться без фінансування.

Радіо Трек: НОВИНИ

Поширити в Facebook