Наскільки реальним є лендліз для аграріїв України в умовах триваючої війни (ФОТО)

До речі, «лендліз» пишемо разом: Авраменко сказав

Пошук фінансів аграріями завжди був непростою задачею. А в часи війни ця проблема стає ще гострішою. Передусім для тих підприємств, які зазнали збитків через бойові дії. Які є варіанти? Надіятися на себе, державу чи альтернативні джерела міжнародного фінансування? Пише aggeek

Журналісти поспілкувались з агропідприємцями Сергієм Волошиним з Макарова, Наталією Сидорук з Іванкова та співзасновниками лізингової компанії №1 в сегменті роботи з МСБ ЕСКА Капітал — Сергієм Васьковим та Антоном Дядюрою.

Аграрії розповіли про те, як постраждав їхній бізнес від вторгнення. На жаль, втрати фінансів та матеріальних ресурсів — не найгірше, що трапилось. Деяких співробітників русня просто розстріляла.

Кацапня забрала всі вантажні автомобілі, бензовози, оргтехніку і навіть чайник

Наталія Сидорчук засновниця агропідприємства з Іванкова, під Києвом, утвореного у 2010 році. Підприємство займається вирощуванням сільськогосподарської продукції: кукурудзи, соняшника, сої, пшениці, жита, ячменю. Працюють в Київській, Житомирській та Дніпропетровській областях.

- Ми були у ліжку вдома у Києві, коли о 5 годині почули перші вибухи... Іванківський район Київської області захопили вже 25 лютого. Близько 40 БТРів зайшло на нашу базу. Окупанти зробили у приміщеннях господарства командний пункт, а на горищі засіли снайпери. Людей не випускали, абсолютно всі склади перевіряли, а якщо двері не могли відкрити — підривали. Ми уявлення не мали, що робити.

Рік тому, в березні 2021 року ми побудували новісінький ангар, вартістю 1,6 млн грн. І саме в цей ангар влучила авіабомба… Там зараз все зруйноване, наші люди залякані, все розграбоване… Окупанти забрали всі вантажні машини, тягачі, джипи, бензовози, сервер, комп’ютери, принтери і навіть чайник. Хотіли забрати ще й трактори, але наші хлопці (тракторист, водій і агроном) зметикували та підкрутили техніку, щоб трактори не завелися. Тільки вони й вціліли
Наталія Сидорчук.

Стояли зі своїми танками прямо на наших складах з продукцією і технікою. Одного механізатора розстріляли…

На підприємстві Сергія затягнулася кампанія зі збору кукурудзи. Ще у 20 числах лютого комбайни працювали в полях. Збирали кукурудзу, складали її та планували возити на сушку. В аграріїв часто буває, що не встигають восени зібрати урожай і переносять на зиму. Лишалось близько тисячі тонн. Але через ці події, агрокомпанія не встигли її забрати, окупанти поїздили танками й зіпсували все.

- Ранок 24 лютого почався зі страшних вибухів та думок про те, що буде далі. Обидва наші підприємства знаходяться в Макарівському районі Київської області. Це села Андріївка, Липівка, Плахтянка. Непрошені гості прийшли швидко. Стояли зі своїми танками прямо на наших складах з продукцією і технікою. Одного механізатора розстріляли, - каже Сергій Волошин.

- По техніці було дуже багато прильотів… Є повністю знищена техніка, є техніка, яка відновленню не підлягає, а є машини, які пошкоджені уламками ракет на відсотків 20-30%. В сумі втратили дуже багато.

Хотіли скористатися держпрограмою, щоб отримати фінансування для відновлення всього цього. Подали безліч заявок. У всі державні банки. Але виявилося, там нові вимоги. Мізерна кількість підприємств в Україні в принципі може претендувати на отримання коштів

Ленд-ліз для аграріїв

Фінансові інституції також мають брати на себе ризики у воєнний час. Можливо необхідне створення якогось своєрідного аналогу американської програми ленд-ліз. Можливо вдасться створити її аналог для сільськогосподарської та іншої техніки.

- Фактично, зараз ми збираємо історії підприємців, які постраждали від війни, щоб опублікувати, підготувати звіт по них і в прийнятному форматі доносити до західних партнерів. Програма повинна мати масовий характер, але стоятимуть за нею конкретні історії конкретних людей. Кожен аграрій має можливість поділитися своєю індивідуальною історією, каже Антон Дядюра.


- Сьогодні Україна перебуває в унікальній, жахливій ситуації, але й з унікальними можливостями. Але щоб ці можливості реалізувати необхідно працювати, шукати нові шляхи співпраці, звертатися за допомогою. З’явились нові умови, яких світ ще не знав у 21 столітті.

 

І можливо ми трохи романтичні у своїх очікуваннях, але я думаю, що якщо ми постараємося, скористаємося нашим досвідом ведення переговорів, структурування фінансових угод, залучення коштів + додамо емоційну складову, — нам вдасться створити довгостроковий фінансовий продукт з привабливими умовами, - сподівається
Антон Дядюра.

Поки складно зрозуміти, якою буде ця програма. Однак жорстких вимог не планують й кажуть, що програма буде розрахована не на агрохолдинги, а на дрібних та середніх аграріїв.

- До війни ми концентрувалися на фінансуванні МСБ, фермерів від 20 га до 1000-2000 га. Без різниці юрособа чи фізособа.

 

Щодо техніки, — ми не знаємо, чи це буде фіксований перелік доступної техніки, чи під потреби. Скоріше за все, це буде вживана техніка, але на лояльних умовах, - каже Сергій Васьков.

Коли запрацює ленд-ліз для аграріїв?

Кінцева мета такої програми: відновити український бізнес, допомогти йому у відновленні, щоб підтримувати українську економіку в життєздатному стані. Це не менш важливо для держави, ніж боротьба на воєнному фронті.

- Дат та термінів нема. Зараз задача зібрати реальні історії фермерів. Це необхідно для того, щоб переконати західних партнерів в тому, що реальні люди потребують допомоги.

 

Десь за 2 тижні ми зможемо зібрати історії. Створимо спеціальну сторінку і робитимемо презентації партнерам, розповсюджуючи інформацію.

Скоріше за все, повернутися до довоєнного режиму життя у 2022-му нам не вдасться. Тож чим раніше ми це зрозуміємо, тим швидше перебудуємо процеси й розробимо стратегію на майбутнє, - вважає Антон Дядюра.

Мета не просто відновити бізнес, а збільшення виторгу з гектару

Після війни багато земель не будуть оброблятись. Щоб компенсувати це — необхідно збільшувати виторг з гектара, йти в переробку, щоб збільшувалася додана вартість продукції. Розвивати різні галузі виробництва, а не лише експорт сировини. Ці всі питання будуть виникати і цього року, і в наступних. Це має бути шлях подальшого розвитку.

- Я довго спостерігаю за тим, як працює Данія. Їхній виторг на тисячу гектарів у 2,5 раза вищий, ніж в аналогічних підприємств в Україні. Тому що вони працюють не за схемою продажу кукурудзи в Китай, а системно. Займаються тваринництвом (свині) і продають все пов’язане з ними: корми, технології виробництва, м’ясо і переробку м’яса, - каже Антон Дядюра.

Якщо ваше підприємство постраждало і ви потребуєте допомоги заповніть, будь ласка форму.

Поділіться своєю історією, дайте відповідь на кілька простих запитань і прикріпіть фото.

Історії будуть сформовані у звіт і передані партнерам. А коли програма фінансування буде запущена, ви зможете претендувати на отримання коштів у першу чергу.

Радіо Трек: НОВИНИ

Поширити в Facebook