Чи правда, що в СРСР квартири давали безкоштовно: неочевидні факти

Скільки тоді коштувало житло

Часто можна почути, що в Радянському Союзі житло всім видавали безкоштовно. Частково це правда, але насправді все було складніше, пише УНІАН.

У СРСР існувало два види квартир:

• державні
• кооперативні (ті, які можна було купити)

Державні квартири

Державні квартири справді не купували за гроші, але їх не давали просто так. Людина ставала в чергу на житло, і чекати доводилося роками — іноді 5, 10 або навіть 15 років.

Хто швидше отримував квартиру, залежало від:

• кількості членів сім’ї
• наявності дітей
• місця роботи та посади

Обрати район було неможливо — підприємству був закріплений певний район, і квартиру давали саме там.

Щоб пришвидшити процес, люди йшли працювати на заводи або в організації, які самі будували будинки для працівників. Але фактично за квартиру доводилося «платити» роками праці.

Важливий момент - квартира не була власністю людини. Її не можна було продати або подарувати — лише обміняти. Після смерті мешканця житло або залишалося сім’ї, або поверталося державі. Повноцінними власниками люди стали лише після 1991 року, коли з’явилася приватизація.

Кооперативні квартири

Інший варіант — купити квартиру через житловий кооператив. Такі кооперативи з’явилися з 1958 року.

Як це працювало:

• потрібно було одразу заплатити 20–30% вартості квартири
• решту суми виплачували поступово, протягом 10–15 років
• відсотки були мінімальні або взагалі відсутні

Мінус у тому, що людина, яка вступала в кооператив, втрачала право на державну квартиру. Тому цей варіант обирали не всі.

Скільки коштували квартири

У 1970–1980-х роках:

• 1 квадратний метр коштував у середньому 160 рублів,
• у північних регіонах — до 200 рублів.

Приблизні ціни:

• однокімнатна квартира — 5–6 тисяч рублів
• трикімнатна — близько 11 тисяч рублів
• у 1980–1990-х роках «двушка» могла коштувати 15–22 тисячі рублів

При середній зарплаті 160–200 рублів на місяць навіть перший внесок був дуже відчутним.

Так, у СРСР квартири не купували за ринковими цінами, як сьогодні. Але:

• на державне житло чекали роками
• кооперативне житло було дорогим
• квартира довго не була приватною власністю

Тому говорити, що житло в СРСР давали «просто так і безкоштовно», — не зовсім правильно.

Радіо Трек: НОВИНИ