Чи правда, що в СРСР квартири давали безкоштовно: неочевидні факти
Скільки тоді коштувало житло
Часто можна почути, що в Радянському Союзі житло всім видавали безкоштовно. Частково це правда, але насправді все було складніше, пише УНІАН.
У СРСР існувало два види квартир:
- державні
- кооперативні (ті, які можна було купити)
Державні квартири
Державні квартири справді не купували за гроші, але їх не давали просто так. Людина ставала в чергу на житло, і чекати доводилося роками — іноді 5, 10 або навіть 15 років.
Хто швидше отримував квартиру, залежало від:
- кількості членів сім’ї
- наявності дітей
- місця роботи та посади
Обрати район було неможливо — підприємству був закріплений певний район, і квартиру давали саме там.
Щоб пришвидшити процес, люди йшли працювати на заводи або в організації, які самі будували будинки для працівників. Але фактично за квартиру доводилося «платити» роками праці.
Важливий момент - квартира не була власністю людини. Її не можна було продати або подарувати — лише обміняти. Після смерті мешканця житло або залишалося сім’ї, або поверталося державі. Повноцінними власниками люди стали лише після 1991 року, коли з’явилася приватизація.
Кооперативні квартири
Інший варіант — купити квартиру через житловий кооператив. Такі кооперативи з’явилися з 1958 року.
Як це працювало:
- потрібно було одразу заплатити 20–30% вартості квартири
- решту суми виплачували поступово, протягом 10–15 років
- відсотки були мінімальні або взагалі відсутні
Мінус у тому, що людина, яка вступала в кооператив, втрачала право на державну квартиру. Тому цей варіант обирали не всі.
Скільки коштували квартири
У 1970–1980-х роках:
- 1 квадратний метр коштував у середньому 160 рублів,
- у північних регіонах — до 200 рублів.
Приблизні ціни:
- однокімнатна квартира — 5–6 тисяч рублів
- трикімнатна — близько 11 тисяч рублів
- у 1980–1990-х роках «двушка» могла коштувати 15–22 тисячі рублів
При середній зарплаті 160–200 рублів на місяць навіть перший внесок був дуже відчутним.
Так, у СРСР квартири не купували за ринковими цінами, як сьогодні. Але:
- на державне житло чекали роками
- кооперативне житло було дорогим
- квартира довго не була приватною власністю
Тому говорити, що житло в СРСР давали «просто так і безкоштовно», — не зовсім правильно.
Радіо Трек: НОВИНИ
