Чергова хвиля перейменувань торкнеться майже всіх міст і сіл в Україні 

Верховна Рада готує новий проєкт закону про засади державної пам'яті 

В Україні розробляють нову законодавчу рамку для формування державної політики у сфері історичної пам’яті. Це не просто продовження декомунізації, а більш комплексний підхід до того, кого й що вшановує держава у публічному просторі. Закон уже анонсували у Верховній Раді — він стосується мешканців як міст, так і сіл.

Відмінності від попередніх процесів

На відміну від попередніх хвиль декомунізації, які переважно були спрямовані на усунення радянських символів, новий підхід охоплює також дерусифікацію — вилучення з назв топонімів, пов’язаних із російською імперською або колоніальною спадщиною.

Цей законопроєкт має рамковий характер — тобто визначає базові принципи, на яких у майбутньому ухвалюватимуться рішення щодо:

• перейменування вулиць, міст і сіл,

• встановлення пам’ятників,

• створення меморіалів,

• розробки освітніх програм.

Основна мета — утвердження української ідентичності

Однією з головних ініціатив стане створення Пантеону Героїв України — меморіального комплексу на честь тих, хто загинув за незалежність держави, особливо після 2014 року та з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

Також передбачається масштабне оновлення назв у публічному просторі. Вулиці, населені пункти й інші об’єкти називатимуть іменами українських героїв, культурних діячів та історичних постатей, пов’язаних із боротьбою за свободу.

Скільки об’єктів ще потребують перейменування

За даними на 2025 рік, в Україні залишаються сотні назв, які підпадають під оновлення:

• у Запорізькій області — понад 1 000 об’єктів,

• у Харківській — близько 300,

• на Київщині та Вінниччині — понад 300,

• навіть у Закарпатті, де процес був менш активний, залишається близько 50 об’єктів.

Ці цифри свідчать про те, що значна частина країни досі має топоніми, які не відповідають сучасним національним цінностям.

Радіо Трек: НОВИНИ