Байка про Бабусю, модну Пані та полуницю по 350 грн.: Чому її так читають?

Вже понад 26 тис. репостів

Ви певно вже чули щось подібне, але…

Ця історія знаходить шалений відгук

Модна дівчина спитала у бабусі, скільки коштує відро полуниці... Бабуся-продавець їй відповіла:

 

— «350»

— «Я беру за 300 або я не візьму », — впевнено стверджує панночка.

— «Купіть за ціною, яку вважаєте прийнятною ... Мені потрібні ці гроші, щоб жити» - ласкаво відповіла їй бабуся.

 

Дівчина купила полуницю за свою ціну та пішла з почуттям перемоги. Вона сіла в свою дорогу машину і через пару годин пішла в модний ресторан зі своєю подругою.

Вони вибрали з меню все, що хотіли.

 

Зробили красиві фотографії, поїли трохи, залишивши на столі багато з того, що замовили ... Їх рахунок за вечерю становив 2600.

 

Жінки заплатили 3000 а здачу залишили як чайові.

 

Ця історія може виявитися абсолютно нормальною для наших днів, для керівника розкішного ресторану, але дуже несправедливою для продавця домашньої полуниці, вирощеної на 5 сотках дачної ділянки з важким доїздом до міста.

 

Питання в наступному: «Чому ми завжди повинні показувати, що в нас є сила, коли ми купуємо у нужденних?» І чому ми щедрі до тих, кому не потрібна наша допомога?

 

Мій батько купував товари у бідних за високими цінами, хоча він не потребував цих речей. Він іноді платив їм більше.

Одного разу я запитав його:

— «Навіщо ти це робиш, тату?»

Мій батько відповів:

— «Це благодійність загорнута в гідність, сину мій, ми завжди повинні прагнути бути вдячними!»

 

P.S. Я знаю, що більшість із вас не поділиться цією публікацією, але якщо ви один із тих, хто досі читає цей текст, тоді ця історія про вчинок милосердя зробить додатковий крок у правильному напрямку.

(Автор невідомий)

Радіо Трек: НОВИНИ