«А чо ви меня заставляєтє говорить по-украински?» - діалог із Донеччини

Про мову

Цю історію розповіла у себе на сторінці у facebook координаторка українського розмовного клубу «Файно» Оксана Муравльова.

"Краматорськ. Просто гуляємо з онуками. У дворі по Парковій спілкуємося, звісно ж українською.

Пройшов чоловік 60+, привітався, чемно відповіли. Він трохи здивувася, за 10 хвилин не витримав:

- А що ви спілкуєтеся українською?

- Так, а чому вас це дивує?

- Та тут никто так не гаворит.

Пройшло ще хвилин 10, спокійно мотаємо нитки, спостерігаємо за онуками, перелистуємо книгу Мустафи - подарунок-поядку за прапор... Таки не витримав наш співрозмовник, підійшов:

- А можна с вами поговорить?

- А чому ні, ми чемні бабусі.

- А чо ви меня заставляете говорить по-украински?

- Ми? Взагалі між собою спілкуємося.

- Вот во всех магазинах гаворят, везде начали заставлять, Проблему делают.

- Ми вам проблем не створюємо. Ви захотіли поговорити, ми не відмовили. У чому проблема?

- Ви нарошно не хочете со мной говорить по русски...

- Ми спілкуємося рідною, а ваші вже проблеми - говорити з нами чи ні. Ми до вас не підходили.

- Я тут лавочку сделал, а ти на ней сидиш, приехали с западной и свои права качаете...

- ??? У чому логіка?

- Ти еще скажи, что дома тоже на украинском говоришь

-Так, спілкуємося. А чому ви мені почали тикати? Не навчені етикету спілкування з жінками?

- А как тебя називать?

- Пані Оксана.

- Ти шо из Польши? Едь к себе домой, я ету лавочку сделал.

- Та ні я з Ясинуватої. Пані Ірина з Краматорська

- так едьте на свою западную, и качайте права. Понаехали тут со своим украинским...

Так, ми пішли, бо з цим «доміношним козлятником» спілкування не приносить задоволення. Але нам тут жити...

До речі, це лише частина розмови... торкалися й теми війни з росією, питань Криму... Як виявилося, ми нічого не знаємо - росія у них не ворог і ніхто Крим не захоплював(((

Радіо Трек: НОВИНИ