Святвечір 2021: що потрібно і що не можна робити 6 січня перед Різдвом (ФОТО)

6 січня – надвечір’я Різдва Христового або Святий Вечір

Ранкові приготування

 

Ще вдосвіта господиня стає до праці. Готує дванадцять святкових страв, в усьому їй допомагають діти. 

В той час господар порається по господарству. Всі члени родини теж повинні бути вдома. Кажуть, якщо в цю ніч десь заночувати, то цілий рік будеш блукати по світу. 

Не можна і сваритися в цей день, а навпаки, треба помиритися з ворогами, щоб у новому році було мирно і в хаті, і поза хатою. 

Встановлення на покуті Дідуха

 

Сьогодні не снідають і обходяться без обіду. Хіба дітям, що не можуть терпіти голоду, мати дозволить дещо з’їсти, та й то лише в обідній час.

Коли вечоріє, починається готування домашнього вівтаря. Господар вносить сніп жита — «дідуха». Переступаючи поріг, він скидає шапку і каже:

— Віншую вас із щастям, здоров’ям, з цим Святим Вечором, щоб ви в щасті і здоров’ї ці свята провели та других дочекались — від ста літ до ста літ, поки нам Пан Біг назначить вік!

Повіншувавши, господар підносить «дідуха» високо над столом і ставить на покутті під образами. Згідно з українським світоглядом Дідух був умістилищем духів-пращурів, духу житла, добрих духів-Лада. Місце ж Дідуха в хаті звалося «Раєм», бо там, вважали, з цього часу перебуватимуть душі пращурів-покровителів роду і дому.

До тих пір, поки Рай-Дідух стоїть на покуті, суворо заборонялося виконувати будь-яку роботу, окрім догляду худоби. В цю пору господині навіть виносили з оселі віника, щоб не підмітати в хаті. В цю пору годилося лише святкувати й не працювати.

Облаштування оселі та святкового столу

 

Господар вносить до хати оберемок соломи та сіна. Солому він розстеляє по долівці, а сіно ділить на дві нерівні частини. Меншу кладе на покутній бік столу, а з більшої робить стіг під столом. Зверху на сіні ставить черепок з жевріючим вогником, де куриться ладан.

Збоку коло сіна, під столом, господар кладе ще «заліззя» — леміш від плуга, гистик без держака та сокиру. Діти по кілька разів торкаються тих речей босоніж — «щоб ноги були тверді, як залізо». Таким чином господарі захищають свою господу від «злої сили», щоб позбутися її не тільки на цей вечір, а й на весь господарський рік.

Господар і господиня з новоспеченим «святочним» хлібом, медом та маком обходять двір, комори та обкурюють все це ладаном. Біля обори, де стоять корови, господиня посипає насінням дикого маку — «щоб відьми, його визбируючи, не могли приступити до худоби».

На закінчення цього обходу господар «зарубує» поріг — «щоб звір не міг переступити».

У хаті господиня кладе під скатерку на чотири кути столу по голівці часнику — «щоб злу силу відігнати».

На сіно, що намощене на покутньому кінці столу, «невинна душа» (дитина до семи років) кладе три хліби або калачі, грудку солі і ставить велику воскову свічку.

Мати виставляє полумиски з вечерею на стіл, а на сіно, що на покутті біля «вівтаря», ставить горщик з кутею та узваром.

Хоч діти вже дуже голодні, вони терплять і крізь вікно уважно дивляться на небо: чи не зійшла вже вечірня зоря, що має сповістити всім людям про велике чудо — народження Сина Божого!

Закликання злих сил

Господар набирає в чисту миску по ложці всіх свят-вечірніх страв та виходить за поріг і стає під дверима та тричі гукає:

— Морозе, морозе, йди до нас кутю їсти!

Після третього разу він сердито каже:

— Як не йдеш, то не йди і на жито-пшеницю, усяку пашницю. Іди краще на моря, на ліси та на круті гори, а нам шкоди не роби.

Після цих запросин батько повертався до хати, не оглядаючись, і щільно зачиняв за собою двері. До кінця вечері вже ніхто не повинен виходити з хати і двері не можна відчиняти.

Спільна вечеря всього роду

 

Свята Вечеря — це спільна вечеря всього роду. Навіть мертві родичі і безвісти загинулі — всі мають у цей вечір зібратися разом, щоб трапезувати цілим родом. Перш ніж приступати до їжі в Святвечір, слід прочитати молитву і подякувати Богові.

У пам’ять про своїх мертвих родичів люди ставили для них кутю та узвар на вікнах, розкидали варений біб по кутках, залишали немитими ложки та миски після вечері — «щоб душі могли їх лизати для поживи».

Сідаючи на стілець чи на лавку, продували місце — «щоб не привалити собою мертвої душі», бо в цей вечір «мертвих душ з’являється сила-силенна! І скрізь вони є: на лавках, на вікнах, на столі та під столом …»

Господар запрошує всі мертві душі на Святу Вечерю. Він бере миску з кутею, ставить її на шматок полотна, запалює свічку і ліпить її до миски. Із цим обходить тричі «за сонцем» навколо столу. Потім ставить миску на стіл, а сам стає на коліна перед образами і молиться за померлі душі. Жінка і діти наслідують приклад батька, і всі разом моляться.

Потім родина починає вечеряти. Спочатку їдять кутю, а потім — голубці, вареники, смажену рибу, капусту — все, що готувалось, а запивають узваром. Страви обов’язково мають бути пісними, оскільки Святвечір припадає на останній день пилипівського посту.

Обов’язково на святковому столі мають бути:

 

Свічка. Горіння свічки – це свідчення віри, приналежності людини до Божественного світла. Свічка супроводжує віруючу людину від Хрещення до смерті. Це – символ готовності людини до зустрічі із Богом, незалежно від часу і місця, коли Він схоче її покликати до себе.

Сіль. Без неї не можна відчути повноти смаку страви. Так і людина не може творити справжнього добра, не перебуваючи в гармонії з Богом. Сіль вказує на внутрішню суть людини.

Часник. Його кладуть на чотири кути столу під скатертину, щоб відігнати від родини і хати злих духів. Це символ очищення від гріха, який отруює людське життя, символ родючості і здоров’я.

Коли когось із родини немає вдома, для нього ставлять миску і кладуть ложку.

Якщо на цей час трапиться стороння людина, її теж запрошують до столу. Гість на Святій Вечері, за віруванням наших предків, приносив щастя в дім.

У центральній та східній Україні діти носять вечерю до близьких родичів: онуки — до баби і діда, племінники — до тітки і дядька, хрещеники — до хрещених батьків.

На Гуцульщині та на Покутті заможніші ґазди несуть вечерю до бідніших. Цей звичай по-в’язаний там зі спомином про померлих родичів.

Що не можна робити в Святий Вечір

М'ясні страви, алкоголь і веселощі заборонені в Святий вечір. Дозволяється лише випити трохи вина.

Страви не можна запивати водою – лише узваром.

Не можна спізнюватися на вечерю – інакше весь рік проведете далеко від дому.

Під час Святої вечері не можна багато і голосно розмовляти, а також виходити з-за столу. Також не можна виходити з дому, поки не завершиться вечеря.

6-го січня категорично не можна лаятися і сваритися.

Народні прикмети на 6 січня

Відлига в Святвечір обіцяє поганий урожай, а зоряне небо – хороший.

Безхмарне небо означає хороший знак для грибників. А заметіль – для бджолярів.

Ожеледь на деревах — вродять горіхи й садовина.

Сніг іде — врожай на яблука.

Іній або сніг — на мокре літо.

Джерело: vsviti.com.ua

Наші новини у Тelegram. Номер Радіо ТРЕК у Viber: 063-73-4-106-4

Радіо Трек: НОВИНИ

Поширити в Facebook