Святвечір 2021: що потрібно і що не можна робити 6 січня перед Різдвом (ФОТО)

6 січня – надвечір’я Різдва Христового або Святий Вечір

Ранкові приготування

 

Ще вдосвіта господиня стає до праці. Готує дванадцять святкових страв, в усьому їй допомагають діти. 

В той час господар порається по господарству. Всі члени родини теж повинні бути вдома. Кажуть, якщо в цю ніч десь заночувати, то цілий рік будеш блукати по світу. 

Не можна і сваритися в цей день, а навпаки, треба помиритися з ворогами, щоб у новому році було мирно і в хаті, і поза хатою. 

Встановлення на покуті Дідуха

 

Сьогодні не снідають і обходяться без обіду. Хіба дітям, що не можуть терпіти голоду, мати дозволить дещо з’їсти, та й то лише в обідній час.

Коли вечоріє, починається готування домашнього вівтаря. Господар вносить сніп жита — «дідуха». Переступаючи поріг, він скидає шапку і каже:

— Віншую вас із щастям, здоров’ям, з цим Святим Вечором, щоб ви в щасті і здоров’ї ці свята провели та других дочекались — від ста літ до ста літ, поки нам Пан Біг назначить вік!

Повіншувавши, господар підносить «дідуха» високо над столом і ставить на покутті під образами. Згідно з українським світоглядом Дідух був умістилищем духів-пращурів, духу житла, добрих духів-Лада. Місце ж Дідуха в хаті звалося «Раєм», бо там, вважали, з цього часу перебуватимуть душі пращурів-покровителів роду і дому.

До тих пір, поки Рай-Дідух стоїть на покуті, суворо заборонялося виконувати будь-яку роботу, окрім догляду худоби. В цю пору господині навіть виносили з оселі віника, щоб не підмітати в хаті. В цю пору годилося лише святкувати й не працювати.

Облаштування оселі та святкового столу

 

Господар вносить до хати оберемок соломи та сіна. Солому він розстеляє по долівці, а сіно ділить на дві нерівні частини. Меншу кладе на покутній бік столу, а з більшої робить стіг під столом. Зверху на сіні ставить черепок з жевріючим вогником, де куриться ладан.

Збоку коло сіна, під столом, господар кладе ще «заліззя» — леміш від плуга, гистик без держака та сокиру. Діти по кілька разів торкаються тих речей босоніж — «щоб ноги були тверді, як залізо». Таким чином господарі захищають свою господу від «злої сили», щоб позбутися її не тільки на цей вечір, а й на весь господарський рік.

Господар і господиня з новоспеченим «святочним» хлібом, медом та маком обходять двір, комори та обкурюють все це ладаном. Біля обори, де стоять корови, господиня посипає насінням дикого маку — «щоб відьми, його визбируючи, не могли приступити до худоби».

На закінчення цього обходу господар «зарубує» поріг — «щоб звір не міг переступити».

У хаті господиня кладе під скатерку на чотири кути столу по голівці часнику — «щоб злу силу відігнати».

На сіно, що намощене на покутньому кінці столу, «невинна душа» (дитина до семи років) кладе три хліби або калачі, грудку солі і ставить велику воскову свічку.

Мати виставляє полумиски з вечерею на стіл, а на сіно, що на покутті біля «вівтаря», ставить горщик з кутею та узваром.

Хоч діти вже дуже голодні, вони терплять і крізь вікно уважно дивляться на небо: чи не зійшла вже вечірня зоря, що має сповістити всім людям про велике чудо — народження Сина Божого!

Закликання злих сил

Господар набирає в чисту миску по ложці всіх свят-вечірніх страв та виходить за поріг і стає під дверима та тричі гукає:

— Морозе, морозе, йди до нас кутю їсти!

Після третього разу він сердито каже:

— Як не йдеш, то не йди і на жито-пшеницю, усяку пашницю. Іди краще на моря, на ліси та на круті гори, а нам шкоди не роби.

Після цих запросин батько повертався до хати, не оглядаючись, і щільно зачиняв за собою двері. До кінця вечері вже ніхто не повинен виходити з хати і двері не можна відчиняти.

Спільна вечеря всього роду

 

Свята Вечеря — це спільна вечеря всього роду. Навіть мертві родичі і безвісти загинулі — всі мають у цей вечір зібратися разом, щоб трапезувати цілим родом. Перш ніж приступати до їжі в Святвечір, слід прочитати молитву і подякувати Богові.

У пам’ять про своїх мертвих родичів люди ставили для них кутю та узвар на вікнах, розкидали варений біб по кутках, залишали немитими ложки та миски після вечері — «щоб душі могли їх лизати для поживи».

Сідаючи на стілець чи на лавку, продували місце — «щоб не привалити собою мертвої душі», бо в цей вечір «мертвих душ з’являється сила-силенна! І скрізь вони є: на лавках, на вікнах, на столі та під столом …»

Господар запрошує всі мертві душі на Святу Вечерю. Він бере миску з кутею, ставить її на шматок полотна, запалює свічку і ліпить її до миски. Із цим обходить тричі «за сонцем» навколо столу. Потім ставить миску на стіл, а сам стає на коліна перед образами і молиться за померлі душі. Жінка і діти наслідують приклад батька, і всі разом моляться.

Потім родина починає вечеряти. Спочатку їдять кутю, а потім — голубці, вареники, смажену рибу, капусту — все, що готувалось, а запивають узваром. Страви обов’язково мають бути пісними, оскільки Святвечір припадає на останній день пилипівського посту.

Обов’язково на святковому столі мають бути:

 

Свічка. Горіння свічки – це свідчення віри, приналежності людини до Божественного світла. Свічка супроводжує віруючу людину від Хрещення до смерті. Це – символ готовності людини до зустрічі із Богом, незалежно від часу і місця, коли Він схоче її покликати до себе.

Сіль. Без неї не можна відчути повноти смаку страви. Так і людина не може творити справжнього добра, не перебуваючи в гармонії з Богом. Сіль вказує на внутрішню суть людини.

Часник. Його кладуть на чотири кути столу під скатертину, щоб відігнати від родини і хати злих духів. Це символ очищення від гріха, який отруює людське життя, символ родючості і здоров’я.

Коли когось із родини немає вдома, для нього ставлять миску і кладуть ложку.

Якщо на цей час трапиться стороння людина, її теж запрошують до столу. Гість на Святій Вечері, за віруванням наших предків, приносив щастя в дім.

У центральній та східній Україні діти носять вечерю до близьких родичів: онуки — до баби і діда, племінники — до тітки і дядька, хрещеники — до хрещених батьків.

На Гуцульщині та на Покутті заможніші ґазди несуть вечерю до бідніших. Цей звичай по-в’язаний там зі спомином про померлих родичів.

Що не можна робити в Святий Вечір

М'ясні страви, алкоголь і веселощі заборонені в Святий вечір. Дозволяється лише випити трохи вина.

Страви не можна запивати водою – лише узваром.

Не можна спізнюватися на вечерю – інакше весь рік проведете далеко від дому.

Під час Святої вечері не можна багато і голосно розмовляти, а також виходити з-за столу. Також не можна виходити з дому, поки не завершиться вечеря.

6-го січня категорично не можна лаятися і сваритися.

Народні прикмети на 6 січня

Відлига в Святвечір обіцяє поганий урожай, а зоряне небо – хороший.

Безхмарне небо означає хороший знак для грибників. А заметіль – для бджолярів.

Ожеледь на деревах — вродять горіхи й садовина.

Сніг іде — врожай на яблука.

Іній або сніг — на мокре літо.

Джерело: vsviti.com.ua

Наші новини у Тelegram. Номер Радіо ТРЕК у Viber: 063-73-4-106-4

Радіо ТРЕК у Telegram.
Viber: 063-734-106-4
Вікторія Левчук

Вікторія Левчук

Знайдено панель від багажника автомобіля

Біля ТРЦ «Арена» знайдено панель від багажника легкового автомобіля.  З вигляду панелі видно, що автомобіль невеликих розмірів.   

Знайдено технічний паспорт на прізвище Садовець

Під час розмитнення авто знайдено технічний паспорт на Volkswagen ВК 3109 ВВ.  На прізвище Садовець Олена Валеріївна, Гощанський р-н.   

Знайдено посвідчення дитини з багатодітної сім’ї на прізвище Антонюк

Посвідчення дитини з багатодітної сім’ї, яке належить Антонюку Богдану Сергійовичу, знайшли у Рівному. Дата видачі 17 січня 2019 р.  

Більше оголошень