На початок ХХ ст. на Рівненщині жило лише 3% росіян (11 ФОТО)

Унікальні дані

Справа - поліщуки, зліва -- євреї?

Статистика цікава тим, що оперує великими масивами даних і дозволяє визначати тенденції.

Мабуть саме тому в Україні ніхто не проводить переписів населення.

Є підозри, які ґрунтуються на певних дослідженнях продажу хліба та борошна, що сьогодні кількість населення України, навряд чи, перевищує 32 мільйони.

Це вражаючий результат, якщо згадати, що в 1991-му році нас було 52 мільйони, населення Польщі за ці ж роки – не зменшилося, а Туреччини –  зросло.

Однак мова зараз не про специфіки національного самоврядування, а саме про … мову.

Рівне десь на початку 60-х

Виявляється 122 роки тому, коли Російська Імперія провела ретельний перепис населення, то були зафіксовані достатньо цікаві дані.

Вони показують, зокрема, що українська мова вже тоді була домінуючою на всій території України, а на Кубані та Луганщині, у Донеччині та на Холмщині україномовного населення було не менше, ніж на Рівненщині. Навіть більше.

Про це, зокрема, пише сайт «Волинські новини» в матеріалі «Мовна мапа України 122 роки тому: Холмщина й Кубань були більш україномовними, ніж Луцьк»

Мовна карта Українських земель. Де темніше, там більше говорять українською

Автор матеріалу Павло Переведенець дає посилання на сайт DATATOWEL.IN.UA, який містить масу статистичних даних по Україні, і зокрема інтерактивну карту того самого перепису від 1897-го року.

На карті лише треба вибрати відповідний мовний показник. Ваш автор довго шукав мову «українську», але безрезультатно. Виявилося, що в імперському опитуванні вона фігурувала як «малоруський язик».

Менше з тим. Ось якими мовами розмовляли в тодішньому Рівненському повіті («уєзді»).

Скриншот збільшується

Бачимо, що українською – понад 60%, єврейською – 16%, польською і німецькою десь по 9%, російською 3,2%.

Загалом у тогочасному Рівненському повіті (уєзді) проживало до 300 тисяч населення.

На жаль, нам не вдалося так точно розібратися в інтерактивній карті, як луцькому автору, який знайшов точну мовну розкладку саме по місту Луцьку на рубежі 19-го та 20-го століть.

Павло Переведенець пише:

Населення Луцька на той час становило лише 15,8 тисячі, з них українською спілкувалися 9,4% (майже півтори тисячі осіб), єврейською – 59,5% (понад 9,3 тисячі), російською – 17%, польською – 7,8%. Відповідно до перепису 1897 року, у місті 123 особи розмовляли чеською, 202 – німецькою, 84 – білоруською, 404 – татарською, 3 – французькою.

Луцьк був у ті часи адміністративним центром великої Волинської губернії, до якої входила тоді й Рівненщина. Тож, найпевніше, росіян там – представників Імперії – жило дещо більше, ніж у нас.

Особливо ж цікавими є результати порівняння мовних характеристики різних тогочасних регіонів. От як про це пишуть Волинські Новини:

Водночас, вражають цифри перепису Кобринського повіту, що нині практично повністю входить до складу Білорусі: тут нараховували 79,6% україномовних. В Берестейському повіті Гродненської губернії (нині частина Брестської області Білорусі на межі з Волинню) українською спілкувалися 64,4%, єврейською - 20,8,%, білоруською – лише 1,8%.

Незвичними виглядають нині дані щодо Грубешівського повіту Люблінської губернії (нині частина Люблінського воєводства Польщі на кордоні з Україною) – 59,6% були україномовними (тобто, навіть більше, ніж у Луцькому повіті), польською розмовляли лише 23,1%, єврейською – 14,5%. В розташованому південніше на сучасній території Польщі Томашівському повіті україномовними називали себе 49,5%, польськомовними – 36,5%.

Треба розуміти, що тоді крім Рівненського повіту, існували ще Дубнівський та Острозький. Частина сучасної Рівненщини входила до Кременцького та інших уїздів, але….

Як пише Павло Переведенець:

Євреї на той час були другою за чисельністю національною групою в усіх без винятку повітах, що розташовувалися на території сучасних Волині та Рівненщини. Практично кожен десятий житель на території від Холмського повіту на заході до Житомирського на сході спілкувався німецькою мовою. Трохи менше 10% жителів Волині та Рівненщини спілкувалися польською.

Вдумайтеся в ці числа: польською на Рівненщині спілкувалися менше, ніж… німецькою.

Хіба, можливо, під «німецькою» тоді розумівся – ідіш. Бо коли ви чули, щоб на Рівненщині – на рубежі 19-20 століть – німців жило більше, ніж поляків?

Дивина.

Центр Рівного на початку 20-го століття

P.S.

Нам підказали, що на території Рівненщини реально жили – компактними поселеннями та навіть цілими ареалами – етнічні німці. Нібито ми навіть можемо побачити ці поселення на карті нижче

[media=134833].

Радіо Трек: НОВИНИ

Радіо ТРЕК у Telegram · Twitter · Facebook.
Viber: 063-734-106-4
Микола Кульчинський

Микола Кульчинський

Відкрити плей-лист

У Рівному згубився песик Арчі

Вчора зник йоркширський тер'єр сріблястого окрасу, Арчі. Собаку бачили в районі Політону, Автовокзалу Обласної лікарні.  Прохання повернути за винагороду.

Знайдено паспорт на прізвище Федорчук

У Рівному на вул. Київська в районі Спорттоварів знайдено паспорт, на прізвище Федорчук Юрій. Власник може звертатися за номером

Знайдено посвідчення з інвалідності на прізвище Ющук

Знайдено посвідчення з інвалідності другої групи на імʼя Ющук Олександр Миколайович та банківську картку ПриватБанк.  

Більше оголошень