Зміїний, Чорнобаївка та Крим: місця, куди ми поїдемо після перемоги
Місця української бойової слави стануть туристично принадою з усього світу
Війна однозначно залишить у нас багато сумних і трагічних спогадів. Але навіть попри сум, українці згадуватимуть найяскравіші моменти, що надихали нас у важкі часи.
Коли завершиться війна, ми відбудуємо все, що росіяни зруйнували на нашій землі. А місця бойової слави ЗСУ стануть меккою для туристів не лише з України, а й з усього світу. Тож поставимо собі за мету: обов’язково дожити до перемоги, щоб побувати у всіх цих легендарних місцях — із вдячністю до тих, хто вигнав російських загарбників з нашої країни.
А перелік цих місць ми можемо скласти вже просто зараз.
Острів Зміїний
Безумовно, головний претендент на те, щоб стати найвідвідуванішою локацією післявоєнної України. Від 24 лютого цей крихітний клаптик землі у Чорному морі став не лише прихистком міфічного Ахіллеса, а й батьківщиною не менш легендарної фрази про російський військовий корабель.
Крім того, не варто забувати, що Зміїний також є батьківщиною відомого виразу «жерсть дохлої молі» (у російському оригіналі — «жест доброй воли»: саме так міноборони рф пояснило втечу своїх військ з острова у червні 2022 року).
Знаючи почуття гумору наших земляків та чисто українську підприємливість, не здивуємося, якщо на радість майбутнім туристам на Зміїному з’явиться не лише монумент кораблю, який йде три на літери, а й жерстяній молі. Тим паче, що металобрухту, який можна пустити на переплавку, окупанти залишили на острові більш ніж достатньо.
Чорнобаївка
Село-мем у 10 кілометрах від Херсона, український «бермудський трикутник», куди російські війська регулярно завозять військову техніку, по якій не менш регулярно «прилітає» від української артилерії.
За пів року війни ЗСУ завдавали удару по Чорнобаївському аеродрому щонайменше 28 разів, однак росіяни раз за разом вперто везуть туди нові партії техніки, яка неминуче перетворюється на металобрухт.
На наш погляд, у Чернобаївки є всі шанси стати в майбутньому етнораєм для шанувальників «зеленого» туризму, фольклору, езотерики та, звичайно, подвигів українських Збройних сил. Невідомо, чи існував в реальності запорізький козак-чаклун Чорнобай, якому приписується заснування села, але навіть якщо це лише легенда, то ЗСУ перетворили її на реальність: «чорнобаївський феномен» вже увійшов до історії військового мистецтва.
Білогорівка
Луганська посестра Чорнобаївки, одне з найстаріших селищ Луганщини, засноване у XVIII столітті на місці зимівника запорізьких козаків. На відміну від Чорнобаївки, у Білогорівці не збереглося легенд про засновників-чаклунів, однак це не завадило їй стати місцем неодноразової російської ганьби.
Протягом п'яти днів, з 8 по 12 травня, росіяни намагалися навести понтонні переправи через Сіверський Донець під Білогорівкою, щоразу ЗСУ їх знищували. Як результат, менш ніж за тиждень окупанти втратили в одному й тому ж місці близько 70 одиниць техніки.
На жаль, зараз Білогорівка тимчасово окупована і сильно постраждала від звірств росіян: 7 травня російська авіація завдала удару по будинку культури та школі, у підвалах якої переховувалися місцеві мешканці. Україна відбудує все, що було зруйноване, і селище заживе новим життям, а до мальовничого узбережжя Донця приїжджатимуть туристи, щоб на власні очі побачити легендарну «білогорівську Чорнобаївку».
Мелітополь
Місто партизанської слави, де окупанти та колаборанти ані секунди не можуть почуватися спокійно. І так буде тривати доти, поки росіяни не заберуться з «черешневої столиці» геть. А поки що Мелітополь впевнено лідирує за кількістю «бавовни» на російських базах та «нещасливих випадків», які регулярно трапляються з місцевими гауляйтерами.
Але після перемоги Мелітополь знов стане чепурним, гостинним та привітним містом. Повернуться додому місцеві мешканці, які були вимушені втікати від окупації, а з ними приїздитимуть і туристи – подивитися на славне партизанське місто та поїсти в сезон славнозвісної черешні, солодкої та корисної для українців і дуже отруйної для окупантів.
Херсон та його мости
Ще одне героїчне місто, у якому в майбутньому обов’язково з’явиться пам’ятник людині з прапором на БТР. Культові херсонські кавуни, як і мелітопольська черешня, виявилися вкрай шкідливими для місцевих колаборантів, і тепер для всієї України це не лише улюблені літні ласощі, а й своєрідний символ спротиву незламного Херсона.
Окремою туристичною принадою Херсонщини, безсумнівно, стануть мости — Антонівський та Каховський. Проїхатися місцями бойової слави «хаймарсів» і помилуватися відновленими мостами, на які вже ніколи не ступить нога окупанта, – одна з тих справ, яку обов’язково треба зробити після перемоги.
Рудий ліс
Як би дивно це не звучало, але окопи, які росіяни вирили просто у чорнобильському Рудому лісі, теж можуть стати свого роду меморіалом, на який варто буде подивитися. Таку ідею нещодавно висунув керівник туроператора «Чорнобиль Тур», член громадської ради з управління зоною відчуження Ярослав Ємельяненко.
Ємельяненко наполягає на тому, щоб зберегти окопи у Рудому лісі, «бо ще десятки років їх треба буде демонструвати людям зі всього світу, постійно нагадуючи, що є у світі країна-терорист». Тож якщо рівень радіації не зміниться, у Чорнобильській зоні з’явиться ще одна визначна пам’ятка — меморіал російської тупості та безмежного потягу до загарбництва.
Крим
Ну і, звичайно, одним з найпопулярніших рекреаційних напрямків після перемоги стане Крим — вже не просто курортний півострів, а справжній «бавовняний» край. До звичних туристичних принад на зразок Ластівчиного гнізда, Лівадійського палацу або Масандри тепер додалися місця особливо рясного цвітіння «бавовни»: аеродроми у Новофедорівці, Гвардійському, Джанкой, штаб у Севастополі тощо. Хоча навіть вони явно поступатимуться у популярності Кримському мосту — точніше, тому, що від нього залишиться.
Джерело: Новини Live
Радіо Трек: НОВИНИ
