Відомо, як держава планує забезпечувати житло для переселенців
Є різні варіанти
За офіційними даними, росіяни розбомбили, спалили чи пошкодили житло приблизно 800 тис. українців. Щоб збудувати нове, потрібні шалені гроші, яких поки що у держави немає.
Уже сьогодні держава розглядає кілька варіантів забезпечення переселенців житлом – це завершення зведення недобудов, викуп готової, але не проданої нерухомості та іпотека на пільгових умовах.
Про переваги та мінуси всіх цих варіантів розповів координатор національної програми Велике будівництво Юрій Голик.
Загалом є кілька варіантів вирішення проблеми житла для переселенців. Вони можуть і повинні втілюватися паралельно. Варіант перший – модульні містечка. Цей захід можливий, але небажаний.
– Якщо ми модульне містечко порівнюємо з можливістю проживання у школі, то, звісно, це краще. З іншого боку, якщо ми модульне містечко порівнюємо зі звичайним постійним житлом, то це речі непорівнювані. Тому концентруватися на модульних містечках, мабуть, неправильно. Тим паче, якщо модульні містечка зводити з нуля, то собівартість їхнього будівництва становить приблизно ту ж цифру, що й будівництво житлових комплексів, – наголошує Юрій Голик.
Якщо вже витрачати гроші, то витрачати на постійне житло. Коли якісь країни нам передають ці модульні містечка, тоді гаразд, їх можна використовувати короткий час, розуміючи, що держава постійне житло згодом виділить.
Також варіант – компенсація коштів на оренду житла. Якщо ви маєте квартиру, і у вас живуть переселенці, держава це компенсує.
Що ж до постійного житла, то є декілька варіантів.
Недобудови або готова нерухомість
Держава моніторить ринок і бачить усі недобудови, які потенційно можна добудувати, щоб заселити людей. Однак такі оселі повинні мати хоча б мінімальний ремонт, щоб там захотіли жити люди.
Отже, усі недобудовані житлові комплекси, які держава бажає викупити, мають бути доведені до готовності. Також держава повинна зрозуміти, за якою ціною готова ці квартири викуповувати.
– Щоб був знайдений компроміс із забудовниками, щоб, з одного боку, держава не переплатила, з іншого – щоб забудовники не пішли в глибокий мінус через те, що держава пропонує продавати за маленькою ціною. Це для незахищених верств населення, яким держава просто має дати це житло, і вони там мають жити, – пояснює Голик.
За словами Голика, кількість таких квартир – умовно, десятки тисяч. Але тут треба розуміти, що є ціна, за якою держава має хотіти ці квартири викупити, а є ціна, за якою забудовник хоче продати ці метри. І має бути золота середина між цими двома цифрами.
Ціна питання
Якою повинна бути ця “середня ціна” – питання непросте. Адже квартира в Хмельницькому, квартира в Києві чи Київській області – це зовсім різні з погляду затрат цифри, різна вартість квадратного метра. Тому слід брати за основу вартість квадратного метра житла, яке ми хочемо зрештою отримати.
– Десь ця цифра була би нижчою за рахунок того, що там дешева робоча сила, десь була би вищою за рахунок того, що дорожча земля тощо. Ходила цифра у ЗМІ, що було би правильно, щоби держава орієнтувалася на ціну у $800 за квадратний метр житла “під ключ”, включно із готовим житловим комплексом, повністю облаштованими територіями, укриттями – це важливо – паркувальними майданчиками, 100% доступністю, – перерахував експерт.
Втім, треба розуміти, що ці розрахунки робили ще тоді, коли курс долара був 30. Та тепер змінилася логістика, багато підприємств не працюють, і точної вартості зараз не скаже ніхто.
– Я думаю, коли в держави з’являться гроші, і всі проєкти будуть проходити етап експертизи, тоді буде зрозумілою реальна ціна. І вже від тієї цифри можна буде відштовхуватися, – прогнозує експерт.
Є постанова, яка уповноважує Держмолодьжитло, структурний підрозділ Мінрегіонбуду, займатися питаннями моніторингу житла. І у випадку появи фінансового ресурсу саме Держмолодьжитло може розпочати процес викупу таких квартир, таким чином показавши ринку, що держава викупляє за живі гроші.
Також не можна забувати, що якщо квартира вже комусь належить, її неможливо викупити і передати комусь іншому. Тому йдеться лише про ті квартири, які забудовниками збудовані, але прав власності на ці квартири немає. Якщо людина туди вклала гроші, ніхто не може прийти і сказати, мовляв, все, тепер ці квартири купує держава.
Варіант другий. Держава будуватиме “з нуля”
Держава може виступити замовником будівництва такого житла і будувати житлові комплекси, наприклад, по 100 тис. кв. м в 16-17 областях, як було анонсовано раніше.
Це області, де активні бойові дії не ведуться, там, де є робочі місця. Тому що мало просто переселити людей – переселенці мають чимось займатися, вони повинні соціалізуватися, вони повинні йти працювати, отримувати якісь гроші.
– Якщо держава виступає забудовником, логіка, яка закладається: у це житло заселяються переселенці. Потім, коли війна закінчується, міста розбомблені відбудовуються і люди повертаються у свої рідні міста, ці квартири звільняються, залишаються на балансі держави, – пояснює Голик.
І потім держава їх видає тим, хто стоїть на черзі. Тому що у нас понад 500 тис. людей у країні стоять у черзі на житло: військові, поліцейські, вчителі, лікарі, багатодітні родини. І цю проблему держава колись має вирішувати. У цьому випадку, будуючи один раз житло, держава вирішує дві проблеми.
Варіант третій. Сертифікати на житло
Держава може запустити ринок будівництва шляхом компенсації за зруйноване житло видачею коштів цільових чи якихось житлових сертифікатів, які можуть бути обміняні тільки на квадратні метри.
Це дозволить запустити житловий ринок, який зараз на нульовій позначці, бо наразі фактично нічого не будується. Люди, які отримають такі сертифікати на руки, почнуть обмінювати їх на квадратні метри, забудовники почнуть ці сертифікати обмінювати на гроші у держави.
Варіант четвертий. Іпотека
Запуск іпотеки чи лізингу під мінімальний відсоток – 1, 2 чи 0, якщо держава на себе візьме повну компенсацію, якщо це незахищені верстви населення (багатодітні родини або сім’ї, що залишилися без батька чи матері).
Держава повинна рухатися паралельно всіма можливими шляхами, тому що кількість людей, які щодня втрачають житло, збільшується, активність бойових дій не знижується.
Але будь-який варіант коштує грошей.
Щойно у держави з’являться кошти фінансувати різні програми відновлення житла для переселенців, вона повинна буде цим зайнятися. І тут держава справедливо розраховує на допомогу іноземних донорів.
Джерело: Факти
Радіо Трек: НОВИНИ
