Здивує багатьох: як українці називали один одного 100 років тому
У період визвольних змагань і боротьби за незалежність культура звертань між українцями набула особливого характеру
Сто років тому українці зверталися один до одного зовсім не так, як зараз.
У повсякденному спілкуванні переважали зменшено-пестливі форми імен: замість Олена — Оленка чи Оленочка, замість Микола — Колька або Миколайчик.
У селах було поширене звертання на ім’я та по батькові — це вважалося проявом поваги.
У невеликих громадах люди часто мали прізвиська, що відображали характер або професію, наприклад, Кузьма Буркун — бо бурчить, або Микита Коваль — бо був ковалем. Серед друзів говорили «приятель», «товариш», «добродій», «братчик», а в родині — «татуньо», «неньо», «матуся», «дідусь», «бабуся», «сестричка», «братчик».
Джерело: Главред
Радіо Трек: НОВИНИ
