Заборона на нічні фото Ейфелевої вежі: пояснюємо просто (2 ФОТО)
Таємниця нічної підсвітки символу Парижу: чому не можна знімати
У 1889 році Париж готувався до Всесвітньої виставки, тому Франція вирішила створити щось грандіозне. На конкурс подали понад 100 проєктів і переміг варіант інженера Гюстава Ейфеля. Так з’явилася Ейфелева вежа – будівля, яка на момент відкриття була найвищою у світі й залишалася такою 40 років.
Ейфель облаштував на вершині вежі приватні апартаменти. Там він приймав відомих гостей. Поруч працювала невеличка наукова лабораторія, пише 24 Канал.
У різні роки всередині вежі діяли редакція газети Le Figaro, театр, радіостанція й навіть поштове відділення на висоті 187 метрів.
Туристи могли надсилати листівки зі спеціальними марками Ейфелевої вежі, а на кожному рівні були скриньки, де штемпель ставили з позначенням висоти.
Під час Першої світової війни радіопередавач на вежі відіграв важливу роль – він глушив німецький зв’язок.
Щороку 31 березня відзначають День Ейфелевої вежі – саме цього дня 1889 року її відкрили для публіки. У 2026 році символ Парижа відсвяткував вже 137 років.
Висота Ейфелевої вежі – приблизно 312 метрів, але вона змінюється залежно від температури.
У найспекотніші та найхолодніші дні різниця може сягати 15 см.
За сильного вітру вежа може відхилятися більш ніж на шість сантиметрів.
Щовечора вежа сяє 20 тисячами вогнів – світлове шоу працює до 23:00, а влітку до 1:00. Але не всі знають, що це шоу захищене авторським правом.
За європейським законодавством авторські права діють усе життя творця та ще 70 років після його смерті. Хоч сама вежа вже давно є суспільним надбанням, її нічне освітлення, створене у 1985 році, вважається окремим твором.
Денні фото можна вільно використовувати, а нічні – не можна застосовувати в комерційних цілях без спеціального дозволу.
Для туристів, які просто викладають фото у соцмережі, ризиків практично немає – ніхто не штрафує звичайних користувачів.
Радіо Трек: НОВИНИ
