З вуличними туалетами, екскрементами в річці і поганими дорогами: ЦРУ про Рівне 60-х років
Документи американської спецслужби опрацював історик
Оприлюднені у 2016 році таємні документи ЦРУ США опрацював рівненський журналіст та історик Олексій Бухало. В них знайшов інформацію про Рівне середини минулого століття.
Згідно з документами, тоді у місті налічувалося 32 тис. населення. З них 60% українців, 35% росіян, а також поляки зі словаками.
Водогін і каналізація
Водогін і каналізація у місті були спроєктовані ще наприкінці 20-х років архітектором Семеном Сидорчуком. Доступ до них мали лише 25% жителів. Решта пила воду з колонок та криниць, яку, згідно з даними ЦРУ, ніхто ніколи не брав на аналіз.
Більшість туалетів були вуличними. Їх періодично чистили, викидали екскременти у річку чи на поля як добрива.
Сміття
Більшість рівнян закопувала сміття неподалік власних осель. Або вивозила кіньми. За чистотою господарств щотижня стежив дільничний міліціонер.
Транспорт
Біля Дубенського кладовища була кінцева зупинка міських автобусів, які ходили кожні 10-15 хвилин. Проїзд коштував 1 карбованець.
Рівняни їздили лише за одним маршрутом: з Дубенської автобуси повертали на вулицю Сталіна, це сучасна Соборна, і прямували до околиці міста – Грабника.
Від тодішнього Ровно ходили маршрутні таксі. Це були вантажівки, обладнані лавками в кузові. До Дубна, Львова та Києва їздили автобуси.
Дороги
Дороги були у поганому стані, асфальтували здебільшого лише головну вулицю — Сталіна.
Решта доріг була ґрунтовими, окрім частково цегляної вулиці Карла Маркса, це сучасна Пересопницька.
Медицина
У місті не було спеціальних установ, які обліковували інфекційних хворих. Дітям робили щеплення від віспи, а дорослим, під час епідемії — проти тифу.
У звіті ЦРУ стверджують, що рівненські санітари не проводили дезінфекції проти комах – комарів, мух, вошей, а також гризунів.
Лікарям давали хабарі, аби потрапити до переповнених лікарень, а за обслуговування — презенти у вигляді сала. Інформатор ЦРУ описав, як його батька поклали на три тижні до Здолбунівської лікарні.
Спочатку рідні принесли ковдру, постіль, продукти, мило і дали хабар.
Потім продали корову, щоб купити дорогі медикаменти на чорному ринку.
Коли ж хворого виписали додому, то щоразу платили 15 рублів медику, який робив уколи, ще й давали у презент сало.
Освіта
Промисловість
Американці наголошували, що Рівне було у центрі української житниці. Документи описують два пункти зберігання зерна, один з яких був у північно-західній частині міста і включав декілька приміщень. Сюди зерно підвозили вагонетками.
З-поміж інших підприємств згадують Шпанівський спирто-горілчаний комбінат, де цілодобово в три зміни працювало приблизно 300 робітників.
Радіо Трек: НОВИНИ