Єнот Тошка з Рівного сьогодні святкує День народження (КУПА ФОТО)

четвер, 27 червня 2019 22:27

Як жити з дикою твариною у квартирі, розповіла його власниця

Сьогодні у Тошки – День народження. Йому виповнився рік і місяць. З цієї нагоди ми не лише познайомимо вас з пухнастиком, а й розкажемо, як це – тримати єнота у квартирі. Отож, поїхали!

Спершу кілька слів про нашу героїню – «маму» Тошика – Людмилу. Їй – 40 і вона має сім’ю: чоловіка й дорослу доньку, яка навчається в іншому місті. Пані Люда працює бухгалтером в одному з рівненських підприємств, утім вечорами їй сумно, адже ні доньки, ні чоловіка вдома зазвичай немає… Далі – її історія.

Як все почалося…

6 років я хотіла завести єнота. Я розуміла, що це велика відповідальність - це не котик і не собачка. Я підписалася на різні сайти про єнотиків і згодом почала думати про те, щоб його купити… Мені вже 40, донька виросла - навчається в іншому місті, чоловік - на заробітках, а я виходить сама… Я домашня людина, не гуляю по кафе, вільний час проводжу вдома, тому і вирішила: щоб самій не сидіти – купила Тошку.

Шахраї – повсюди

Він мені важко дістався – я натрапила на різних людей… Виявляється, у нас такий «чорний» бізнес з єнотами, що можна «попасти на гроші». І багато людей потрапляють, і так само я мало не потрапила – якби не була така «шустра». Багато кому дзвонила і вони хотіли просто гроші. Казали: «Ви нам давайте гроші переказуйте – передоплату, а ми вам поїздом вишлемо єнотика».

Хочеться людей застерегти від таких шахраїв. На ОЛХ, зокрема, зараз дуже багато телефонів… Але аферистів легко розкусити – потрібно тільки знати, що питати. От, до прикладу, чи є у малюка щеплення? Ні, немає.

Бо їх роблять зовсім не в 2 місяці. Запитуєш, які саме щеплення робили, а вони не знають.. Чи навіть той самий паспорт: кажуть, що єнотик вже з паспортом. У такому віці ще немає в нього паспорта, бо його роблять після першого щеплення – у більш дорослому віці. Це десь 4-5 місяців. Словом, впіймати на брехні таких людей можна.

Я натрапила на людей, які говорили мені, що Тошику 2,5 міс. Я була готова брати його на роботу і годувати сумішами щодві години, масажувати йому животик. Він, як маленька дитинка, це фактично мав бути декрет. Але вийшло так, що і тут мене надурили… Коли я його взяла, йому вже було 3,5 місяці. Я навіть не знаю, звідки насправді Тошка. Мені казали, що він з Вінниці, але мені привезли його на вокзал до Бердичева...

Коли купувала єнотика, то наполягала, що розрахунок буде по факту і точно не готівкою: тільки переказ на картку, коли тваринка буде в мене. Я не збиралася платити наперед, бо трохи дружу з головою і до останнього боялася, що мене надурять.

Я взяла його у вересні торік. Коли відкрили продавці переноску, я здивувалася, чому єнотеня віком 2,5 місяці таке велике… А мені кажуть: «То він такий пухнастий просто!». Але я все одно не змогла вже від нього відмовитись.

Скільки коштує єнот в Україні

Ми довгий час не знали, як його назвати. Ми з донькою виходили гуляти в парк і вибирали імена. Не могли вигадати нічого класного, адже ім’я має бути коротким і, тим більше, я до останнього хотіла дівчинку. Але з ними набагато більше проблем - виховати їх не так просто. Спочатку це період дорослішання, тоді – «гін» (час парування), а після цього ще й фальшива вагітність. Вони постійно в стресі і можуть згодом до себе взагалі не підпускати. Тож, я вирішила взяти хлопчика, хоч і не знала до кінця, що з ним робити.

Називати вартість єнота Людмила відмовилась, утім каже, що купити екзотичного улюбленця можна за 400-500 доларів, - авт.

Але єнот у такому віці не може коштувати 500 доларів, бо вони вже підлітки і стають неконтрольованими. Він на мене і гавкав, і кашляв, не підпускав до себе взагалі… Перші дві доби він сидів на трюмо і підійти до нього було нереально. Призвичаювався малюк десь за місяці три мабуть, а можливо й до пів року.

Навіть мови не було, щоб його на руки взяти, а вже коли він став «синочком», тобто абсолютно ручним, тільки тоді я змогла з ним нормально контактувати, гладити, гратися і брати на руки. Поки він був маленьким я дуже схудла – він був гіперактивним і взагалі не сидів на місці.

Єноти, як діти – їх потрібно виховувати. В Google ви такого не знайдете

Я з ним постійно і я вам скажу, що виховувати його треба, як маленьку дитинку. Єнотів треба вчити силі укусу – вони про все дізнаються «покусяками». Зазвичай, це не боляче, але їх треба навчати, що сильно кусати не можна, бо коли він розігрується – це дуже боляче.

Коли він кусається, треба казати: «Боляче! Не можна! Тоша, фу!», але буває по-різному… Іноді я на нього навіть гавкала – тоді він боявся, а ще я його кусала у відповідь. Так мене вчили, я користуюсь такими методами і навчаю так само інших зараз.

В нас є такий чат - «Енотная болталка». Він російський. Чому російський?.. Бо в Україні утримування єнотів не розповсюджене. Вони, звісно є, але їх дуже мало. До прикладу, в Рівному їх троє, разом з Тошкою, в Дніпрі і Києві є ще по кілька особин, у Тернополі і Луцьку – по одному. А в Росії вони, як коти – їх там дуже багато тримають і досвіду в них загалом більше. І таке не тільки в Росії, а й взагалі за кордоном. У США вони взагалі як бродячі собаки. Там єноти стараються бути якнайближче до людей, адже за природою – ледарі, тож тримаються близенько до людських домівок: в пошуках їжі риються в баках і не проти, щоб їх підгодовували.

Вони самі по собі злодюжки. Є навіть така легенда: жила-була людина, яка крала і обманювала інших, тому Бог перетворив її на єнота, залишивши людські ручки, і одягнув на обличчя маску, щоб всі бачили, що це злодюжка.

У нас прийнято казати, що ми – єното-батьки: єното-мама і єното-тато. Тому що реально, єнот – це маленька дитина. Навіть коли вони виростають, то за людськими мірками, зупиняються у віці 3-х років. У цьому чаті зібралися люди, які самі тримають єнотів і вони діляться з іншими своїми досягненнями і відкриттями. В Google ви цього всього просто не знайдете: як за ним доглядати, як лікувати, чим годувати і, головне, як виховувати правильно…

Не слід забувати, що це все таки дикі тварини і в них відповідна поведінка. Буває, він може прийти, дати мені цьом і в наступну секунду вкусити. Але зараз це в нього гін, тож це прогнозована поведінка. Гін – це період, коли в організмі тварини «бушують» гормони і вона хоче до протилежної статі. Трапляється, що в такий період «діти» перестають впізнавати своїх єното-мам, і це наш випадок… Зараз він до всіх добре відноситься, а до мене – агресивно. І для мене це морально важко, бо ж це я його виховала, а він на мене кидається… Мені зараз треба щодня доводити, що я – його мама.

Привчити єнотів до лотка проблематично. За своєю природою вони обожнюють ходити в туалет в тазик з водою. Майже всі так роблять. Більшість власників єнотів просто розставляють у кутках кімнат лотки з водою. Але мені з Тошкою дуже пощастило – я його швидко привчила, ще й до звичайного лотка. Проте змінювати наповнювач потрібно часто.

Розпорядок дня єното-мами

Я встаю о п’ятій ранку, чищу-мию вольєр і годину вигулюю Тошу. Що значить вигулюю: годину я з ним гуляю по кімнаті, граюсь – розігрую його, щоб він побігав, використав свою енергію і цілий день спав, доки я на роботі. Ввечері такі прогулянки тривають по три години, іноді й довше… От на що йде весь мій вільний час.

Якщо хочеш завести єнота, перш за все, треба подумати, чи ти готовий на це.

Чим завершуються прогулянки «між людей»

Ми кілька разів виходили з ним на вулицю. І цього поки достатньо. Вперше це було взимку і все закінчилось тим, що коли ми почали забирати його додому, він почав вириватись і нас покусав. Потім ми Тошку виводили за «Епіцентр», бо там немає людей.

Що взагалі заважає єнотам – вони боягузи. Наш боїться навіть кішку – взагалі не лізе до неї. Єноти бояться будь-яких голосних звуків, тому вийти з ним на вулицю проблематично. Люди бачать єнота і починають зразу кричати, бігти до нас, а він лякається. Боїться й транспорту, тому ми й стараємось вийти десь в «глухомань». А один раз було таке, що в нього відстебнувся карабін від повідка. Я його моментально хапаю на руки і тримаю, бо ж розумію, що він зараз якщо побіжить, то буде все – шукай вітру в полі.. Вони в таких ситуаціях, не знаючи куди бігти, просто втікають якомога далі.

Тоді Людмила повернулася додому вся подряпана і налякана. Та головне - з Тошкою, - авт.

Зараз ми хочемо його виносити на вулицю, але чекаємо, доки завершиться гін. Зазвичай він триває від одного до трьох місяців, в нас – вже два. Його вже потроху «попускає», але в нього є таке, що може взяти і кинутись на мене. Чомусь його турбують кисті моїх рук. Він на них неадекватно реагує (показує подряпини і шрами на руках – авт.)

А ще наш лякається, коли ми підвищуємо тон вдома. Як тільки хтось свариться чи навіть собака гавкає на першому поверсі – він залітає у вольєр, закриває двері і перелякано їх тримає.

Період гону та агресія до власників

Всі питають, які звуки видають єноти. То я вам можу сказати, що наш – хрюкає, мурликає і «дельфінить». Останнє – це коли він от-от кинеться. Ще такі звуки єноти видають, коли раді бачити іншу стать.

Я, сама того не знаючи, пришвидшила у нього гін. Ми познайомилися з людьми, які також утримують вдома єнота, тільки у них дівчинка. Вони з нею прийшли на зустріч і все було добре, поки вони не почали збиратися…

Він мабуть подумав, що я їх вигнала і відразу почав проявляти до мене агресію. Тоді він на мене вперше кинувся. Я просто була шокована, що таке може бути. З тієї пори у нього почався гін. Пізніше я набрала цих людей і вони мені розказали, що в них була та сама ситуація, коли до них додому прийшов інший єнот. Виявляється, це просто треба було робити на нейтральній території.

Він у нас не кастрований – чоловік проти. Така собі чоловіча солідарність. Але справа в тому, що він з ним не сидить – вся агресія спрямована виключно на мене. З кожним роком така агресія під час гону тільки посилюється… Тобто, його треба каструвати, бо саме по собі це не пройде. Якщо його пускати до дівчинки, він її буде просити постійно, а якщо не давати і при цьому не каструвати, то гормони робитимуть своє – в нього можуть виникнути проблеми і з психікою, і в плані фізіології…

Ми ще маємо це питання вирішити. Я, звісно, над цим думаю, але в нас просто немає таких ветеринарних клінік, які спеціалізуються саме на єнотах. Якщо я надумаю робити таку операцію, то повезу його в інше місто. А звичайна кастрація – це: розрізали живіт – видалили все – наклали шви. Після цього на тварину надягають спеціальний ковпак, щоб він не розгриз ті шви, але він ще може їх і лапами роздерти… За цим треба цілодобово стежити, це фактично треба брати відпустку і від нього не відходити. Мене й саму до такого ще треба підготувати.

Перевернута квартира, або Розваги для єнота

Я йому купила шведську стінку, качелю, палатки, тунелі, щоб йому не було нудно. Незважаючи на те, що він важить 10 кг, він там бігає, скаче, катається на гірці. В єнотів буває ожиріння, тож за цим треба стежити. Мій тато зробив йому вольєр.

В нього зараз окрема кімната. Я спершу думала, що він житиме зі мною в кімнаті, але потім зрозуміла, що не буде ні кімнати, ні шпалер, ні розетки – нічого, бо все згризе.

В його кімнаті все заклеєне, заліплене, навіть вимикача світла немає – я просто вкручую і викручую щоразу лампочку. В єнотів взагалі немає інстинкту самозбереження, тому треба дотримуватись всіх можливих правил безпеки, щоб він не вбився.

Поки я на роботі, заходять мої батьки на нього наглянути. Він ніколи не встає – чекає тільки мене, доки я його випущу. Як тільки чує мій голос – все! – Тоша розносить вольєр.

Що він в нас їсть? Зараз я вам розкажу! (донька Діана - студентка)

Мені сказали, що він їсть все: їсть «творожочок», їсть кашки, їсть все-все-все… Але, не їсть він ні «творожка», ні йогурту – нічого такого.

По-перше, єнотам категорично не можна давати котячого корму. Якщо давати, то лише собачий і то – преміум-класу (щоб там було не більше 30% білка). Весь його раціон побудований на тому, що білків у ньому повинно бути не більше третини. А ще їм взагалі не можна солодкого - у будь-якому вигляді, і солоного, гострого, копченого, жирного…

На цьому моменті до розмови підключається Діана:

Значить так: купляється у нас виноград, але не просто гроно – відразу бубочки на вагу беруться, щоб «одна в одну» були. Купляються фрукти: але не просто з городу, ні… Ми беремо самі «блатні».

Все починалося з курячого філе, яке вже просто йому приїлося за пів року. Потім вирішили брати щось простіше – креветки, до прикладу, щоб йому білочка вистачало! Ковбаску, теж «блатну», йому якось мама брала – натуральну, тільки без м’яса. Словом, ми їмо сосиски з туалетного паперу, а єнотик наш – екологічно чисту ковбаску з сої і ще там чогось. Якщо давати йому м'ясо, то тільки варене.

Я в нього з вольєра крала гранат, виноград і все, що бачила… Раків він ще любить. Спочатку з тими раками грається, а потім їсть. Сирі перепелині яйця дуже любить. В домашніх умовах, при нормальному утриманні, вони живуть до 20 років (у природі – до 5).

Наскільки дорого обходиться утримання єнота?

Всі люди дивляться тільки на картинки няшних єнотів і всі їх хочуть. Але коли приходять до нас в гості подивитись на Тошку чи коли я просто розповідаю їм, що значить тримати єнота, 80% відмовляються від своєї ідеї… Я в них відразу питаю: «Ви готові весь свій час присвячувати йому? Ви готові нікуди не їздити влітку?» і вони не готові до такого. Щодня у фіксований час ти маєш прийти додому і випустити його на прогулянку, бо він тебе чекає…

На день я витрачаю на нього десь біля 100 грн. Це різна їжа й іграшки. Я намагаюсь йому якомога частіше купувати різні іграшки дитячі, бо він їх швиденько обгризає і розбирає на частини.