«Якщо побачиш мене, плач»: Посуха та зімління Рейну оголили «камені плачу», яких тут не бачили понад 200 років (ФОТО)
Що далі?
- Через аномальну спеку та посуху в Європі різко впали рівні води в Ельбі, Рейні та Дунаю, оголивши «камені голоду» (нім. Hungersteine).
- На цих стародавніх валунах предки висікали дати найсильніших маловодь, як застереження про неврожай і голод.
- Наприклад, на знаменитому камені біля Пірни на Ельбі позначки сягають 1707 року, але є й камені з більш давніми датами
Аномальна спека та посуха в Європі призвели до різкого падіння рівня води в Ельбі та Рейні.
Через це з-під води знову почали показуватися «камені голоду» – стародавні позначки на каменях, які залишали люди під час найсильніших посух.
Один із найвідоміших «каменів голоду» розташований біля чесько-німецького кордону.
На ньому висічено застереження з минулого: «Якщо побачиш мене — плач» («Wenn du mich siehst, dann weine»).
Поява таких каменів була дуже поганим знаком для людей попередніх епох.
Коли рівень води падав, зупинялося судноплавство, не працювали млини, гинув урожай і людям загрожував голод.
На каменях висікали роки найпосушливіших періодів. Найстаріші позначки датуються 1417 та 1616 роками.
Але є важлива відмінність: раніше такі явища були рідкісними.
Сьогодні ж через сильну спеку та швидке випаровування «камені голоду» оголюються дедалі частіше.
Радіо Трек: НОВИНИ
