Як українки святкували Дівич-вечір, поки совєти його не перетворили на «дєвішнік» (ФОТО)
Ці традиції майже повністю викорінила радянська влада під час 70-річної окупації українського народу
У давнину наречена напередодні вінчання відзначала Дівич-вечір. Це було сакральне дійство - прощання з дівоцтвом супроводжувалось народними обрядами.
Ці традиції майже повністю викорінила радянська влада під час 70-річної окупації українського народу. Натомість насадила варіант розгульного святкування «дєвішніка».
Про те, як наші предки відзначали Дівич-вечір у давнину, розповіла у Facebook Роксоляна Шимчук, етнограф і колекціонер стародавнього українського одягу.
Як колись святкували Дівич-вечір
Хочемо розповісти про Дівич-вечір, який у часі радянської окупації трансформувався у такий огидний, нестерпний для вуха і непритаманний українцям по своїй суті «дєвішнік».
Ця розповідь буде корисною для молодих людей, що мають намір незабаром одружитися.
І можливо, вона наштовхне когось на відновлення та відродження таких прекрасних і таких змістовних обрядів, які віками побутували у нашому народі, - пише експертка.
У п'ятницю, напередодні шлюбу, який зазвичай відбувався у суботу з подальшим святкуванням від 2-ох до 7-ми днів, молоді мали вечір, який ознаменовував прощання з їхнім дівоцтвом/парубоцтвом. Наречений і наречена святкували його окремо.
— Молодий та молода провадили свій останній «вільний» вечір у колі подруг та товаришів, ще не обтяжених шлюбними зобов'язаннями та сімейними клопотами.
Це святкування проходило дуже весело. Дівчата за співами та приповідками плели вінки з барвінку для шлюбної церемонії молодих.
Робили букетики з квіток та барвінку для майбутніх гостей. Виплітали «долю» - символічну гірлянду з вічно-зеленого барвінку, яка обрамлювала образ (ікону) над столом молодят, - пояснює Шимчук.
Такий обряд виплітання «батогів» із барвінку досі зберігся у деяких регіонах. Зокрема, його дотримуються на Вінниччині.
— Також молоді робили останні приготування до весілля.
На цей день наречена повинна була приготувати шлюбну сорочку для молодого, адже в кінці Дівич-вечора неминуче повинні були прийти хлопці для щедрого викупу її з рук нареченої, - додає експертка.
Торги, викуп і забави завжди були веселими та гамірними й часто тривали далеко запівніч. А вже наступного дня пара вінчалася і святкувала весілля.
Радіо Трек: НОВИНИ
