Як допомогти дитині здолати тривогу від війни

п'ятниця, 12 січня 2024 08:20

Поради психолога

Фото з сайту "Янівська школа"

Як допомогти дитячій психіці пережити повітряні тривоги, загрози від ракетних атак, перебування в укриттях і загалом зменшити стрес від війни? Відповідь на це питання дала дитячий психолог Світлана Ройз.

Відчуття близькості

Присутність та контакт з дитиною. І всі наші слова і відчуття про одне, по суті: «я з тобою, ми разом, наша ППО неймовірно нас захищає».

Найскоріше відновлення «рутини»

Це звичний розклад дня, підкреслена увага до простих потреб.

Нормалізація станів

Загальмованість, збудженість, дратівливість, балакучість чи навпаки мовчання, пригніченість – то все норма після пережитого. Говоримо з дітьми і робимо акцент на тому, що було справді страшно, але ми разом це витримали.

Тіло

Все, що ми зараз зможемо зробити для тіла близької людини, дитини – повернути відчуття власного кордону (обіймами, доторками, укутуванням в ковдру), іграми. Треба розтягнути м'язи, дати води та теплої їжі, іграми стимулювати рухливість. Корисно надати можливість «звучати» – в співі, наприклад.

Важливі ранкові тілесні ігри

Вони важливі в будь-який час – і дітям, і дорослим, але вранці саме зараз вони просто необхідні. Бо від нашої «тілесності» зараз буде залежати, як ми впораємося із емоційним навантаженням, травмами, завданими ворожою атакою.

Ігри для зняття стресу у дітей

«Доброго ранку» – промовляємо по-різному: «Добрий ранок, носик! Добрий ранок, щічки! Добрий ранок, вушка! Добрий ранок, шийка! Доброй ранок, плечики!» – торкаючись різних частин тіла (можливо, цілуючи). Треба пройтися так по всьому тілу.
Ліпка. Це – розминати тіло, як тісто чи пластилін.
Колобок. Спочатку «засипати» борошна – пройтись легкими рухами по всьому тілу, потім, «налити» води. Рухами, що гладять, робимо тісто, а потім ліпимо колобок – дитина сидить, обійнявши себе руками. А ми її обіймаємо за спинку. Розкриваємо руки – колобок «випікся».
Поцілунки. «Квадратний», «трикутний», «овальний» – цілувати лобик чи щічку багатьма поцілунками так, щоб їх послідовність утворила форму.
Малювання. На животику чи спинці малювати пальцем різні букви чи прості форми, а дитина має вгадати, що це.
Будиночок. Ти – будиночок, у тебе підлога (ніжки), стіни (проходимо по всьому тілу доторками), дах (голова). Ти в будиночку (можна покласти руку на серце).
Люлечка. Сісти за дитиною, обіймаючи її за спинку, можна погойдатися.
Обійманці. Обійми мене сильніше, ніж я.
Кенгуру. Дитина сідає животиком до нашого живота і міцно обіймає.
Килимок. Простукати себе, все тіло, мов килимок.
Орангутан. Стукати із криком «ЯЯЯЯЯ» себе по грудній клітині, мов мавпа.
Сніговик. «Ліпимо» з дитини сніговика. Просимо напружити всі мʼязи, наче він змерз. А потім «гріємо сонечком» – а зараз вийшло сонечко і сніговик тане. І дитина розслабляється.
Очищення. Сонечко чи вода проходить (із нашими торканнями) по тілу зверху донизу – і змиває, освітлює все, що напружує, лякає, заважає.
Можна робити масаж типу: «Рейки, рейки, шпали, шпали...»