Вже не «з одним рюкзачком», - українка відверто розповіла, чому обрала життя за кордоном через 2,5 роки війни
Щось змінилося в Україні чи це свідомий вибір?
Це не був від’їзд від війни. Ми жили в умовах війни два з половиною роки.
Тут більше зіграв момент бажання професійного розвитку і відсутності поки що можливості цього в нашій країні, і задовільної заробітної плати в медичній сфері, - розповідає у матеріалі ВВС Марія, педіатр та алерголог з Києва.
Вона та її семирічний син переїхали до Польщі на початку вересня цього року.
Їх можна назвати представниками нової міграційної хвилі українців, про яку свідчить дедалі більше цифр.
Цю хвилю експерти називають свідомою – на противагу першій, коли на початку повномасштабної війни українці - переважно жінки з дітьми - опинялися за кордоном «з одним рюкзачком».
І яким західні країни, переважно європейські, запропонували тимчасовий захист.
Лікарка з Києва Марія фактично підтверджує це припущення: за її словами, рішення виїхати в Польщу цього року було зовсім не таким, як втеча до Португалії навесні 2022 року, звідки вона повернулася до Києва у червні того ж року.
Було кілька моментів, чому саме Польща. Це і те, що залишилися близькі і родичі в Україні, а Польща – це не інший кінець світу, - пояснює співрозмовниця ВВС. Але найголовніше для неї те, що Польща пропонує лікарям тимчасове право працювати за фахом.
Це означає, що лікарі загальної практики можуть отримати роботу за фахом через подання документів в МОЗ Польщі - навіть без складання мовного іспиту.
Хоча, звісно, ми повинні мати певний рівень мови, адже працюватимемо в польській медичній установі, - пояснює Марія, додаючи, що «це не те, що вивчити німецьку».
Порівнюючи цей виїзд до Польщі із «втечею» до Португалії, Марія каже, що тоді було багато безкоштовної допомоги – «і безкоштовні квитки від WizzAir, і люди з інших країн хотіли допомогти – хто житло оплачував, хто просто фінансово допомагав». Але тоді «було незрозуміло, що буде з країною, чи захоплять Київ».
Згодом «вже стало зрозуміло, країна може існувати, жити в умовах війни», і вона з дитиною повернулися додому.
Але з’явилося питання «коли це закінчиться?»
За словами Марії, для неї відсутність електрики не була вирішальною.
Цей виїзд - про вибір свого майбутнього і майбутнього для дитини. Тому він відрізняється від попередніх тим, що був «більш усвідомлений».
Для того, щоб заробити собі на певний рівень життя в нас і в країнах ЄС – це зовсім різний обсяг роботи, яку ти виконуєш, і зовсім різна оцінка праці лікаря, - розповідає Марія.
За її словами, рідні та близькі, які залишаються в Україні, розуміють цей вибір і підтримують її. Хоча, припускає вона, «коли буду повертатися – якщо буду повертатися – мені буде певним чином гірко і десь соромно, що я не була в цьому до кінця».
Як змінився потік виїзду за кордон, що спричинило нову хвилю і якими можуть бути наслідки цих міграційних процесів?
За даними ООН, на кінець вересня 2024 року тимчасовий захист у європейських країнах мали понад 6 млн українців. Ще майже 600 тисяч українців отримали захист поза Європою.
Найбільше громадян України прийняли Польща та Німеччина - із великим відривом від інших країн.
- В Німеччині нині тимчасовий захист мають 1,2 млн українців.
- У Польщі - 970 тисяч станом на зараз, хоча за весь час війни в цій країні його отримали понад 1,8 млн українців.
За даними Державної прикордонної служби, отриманими на запит ВВС Україна, щомісяця з січня по квітень 2024 року кількість перетинів кордону на виїзд та в'їзд був на рівні одного мільйона людей, але виїздили на кілька десятків тисяч більше.
Проте з травня, коли почалися перші відключення електрики через російські обстріли та запрацював новий закон про мобілізацію, кількість виїздів стала відчутно зростати, а в'їздів – скорочуватися.
Так, у травні виїхало майже на 150 тис. людей більше, ніж в’їхали.
А у червні - вже майже на 200 тисяч.
Загалом, за даними ДПС, за січень-серпень 2024 року з України виїхало майже на 300 тисяч людей більше, ніж в’їхало в Україну.
Завідувачка відділу дослідження якості життя Інституту демографії НАН Людмила Черенько вважає, що «виїзд нині – це усвідомлений вибір».
Науковиця виділяє дві головні групи тих, хто виїздить зараз чи готується виїхати.
У цій хвилі буде велика частка ВПО, - каже економістка і пояснює: далеко не всі з них облаштувалися на новому місці, а вартість життя в Україні, від харчів до оренди житла, зростає.
Я припускаю, що люди можуть навіть тимчасово скористатися можливістю перебувати в ЄС, оскільки вони неспроможні фінансово утримати себе в Україні, - каже Людмила Черенько.
Науковиця зазначає, що, наприклад, в Німеччині українці в системі тимчасового захисту все ще можуть отримати безкоштовне житло і соціальні виплати, на які можна прожити, не працюючи чи маючи неповний робочий день.
У тих, хто залишився в Україні, виплати, які вони отримують, не співставні із вартістю життя, - пояснює економістка.
Нові трудові мігранти
Ще однією групою у новій хвилі мігрантів можуть бути «люди, які себе не можуть реалізувати в Україні – згідно власних бажань чи якось об’єктивно», - вважає Людмила Черенько.
Вони хочуть використати цей шанс – заскочити в останній вагон поїзда, поки деякі країни ЄС ще дають дуже широкі можливості для початкового етапу життя в Європі, - пояснює зав відділом Інституту демографії.
Це, власне, є початком трудової міграції, але з точки зору легального працевлаштування вона легша, ніж до повномасштабного вторгнення.
Радіо Трек: НОВИНИ
