Вже 5 років на Рівненщині не фіксують сказу. Останні два випадки були летальними
А що ви знаєте про рятівні 6 уколів і роботу медиків з інфікованими в захисному одязі?
Інфікування сказом серед мешканців Рівненщини не реєстрували уже 6 років. Останні випадки були в 2014-му та 2016-му роках, коли мешканців колишніх Володимирецького та Гощанського районів покусали коти (домашній та безпритульний). І 46-річний чоловік, і 48-річна жінка померли, оскільки не отримали обов’язкових у такому випадку щеплень.
На той час антирабічних вакцин було критично мало, зізнавалися чиновники. Ось як ситуацію тоді пояснювала головна епідеміологиня області Людмила Яценя:
– До 2014 року вакцини вистачало, тож щеплювали всіх підряд. І жодних проблем зі сказом у людей не виникало. Тепер же через брак вакцини та через те, що в області все-таки чимало випадків сказу тварин, медики мусять зважати на висновок ветеринарів. Якщо у тварини виявляють сказ — людей вакцинують. Окрім того, щеплення роблять у випадку, якщо тварина вкусила і втекла.
На жаль, цього року (2016 рік – ред.) з державного бюджету для області закуплено лише 60 доз вакцин, які ми передали в Гощанський та Острозький райони, де ситуація зі сказом найгірша.
Нині ж препаратів для порятунку людей достатньо, запевняє начальниця облуправління меддопомоги профільного департаменту Рівненської ОДА Олена Гандзюк.
– На сьогодні Рівненщина забезпечена такими препаратами. У нас є 2644 дози антирабічної вакцини і 2359 доз антирабічного імуноглобуліну.
Щодо сказу серед тварин, то від початку року в області зареєстровано 15 випадків інфікування: 10 котів, 2 собаки, решта – дикі тварини. Торік таких випадків було 17, а в 2019-му – аж 50.
А тепер, власне, про СКАЗ
СКАЗ – це гостре інфекційне захворювання тварин і людей, яке викликане нейротропним вірусом сказу (тобто, дуже швидко вражає ЦНС і викликає ознаки енцефаліту).
Без лікування - у 100% випадків - призводить до смерті.
Заразитися можна через укуси скажених тварин, подряпини та потрапляння слини зараженої тварини на слизові оболонки. Особливу небезпеку несуть безпритульні тварини, які захищаючи «свою територію», поводяться агресивно. Найчастіше переносниками сказу є лисиці та вовки, коти та собаки.
Симптоми зараження сказом
Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження.
Хворі починають відчувати безпричинний страх, тугу, тривогу. Також у них з’являється підвищена чутливість до звукових і світлових подразників, незначне підвищення температури тіла.
Це називається «стадія передвісників» і триває вона 1-3 доби, після чого настає стадія розвинутої хвороби.
Вона характеризується нападами гідрофобії: болюче судомне скорочення м’язів глотки й гортані при спробі пити і навіть при звуках води, що ллється; аерофобією, фотофобією, акустикофобією; іноді причиною болю стають навіть подихи вітру, яскраве світло та шум.
Загалом розрізняють дві форми захворювання: активний і паралітичний сказ.
- Для людей з активним сказом характерні гіперактивність, гідрофобія (боязнь води) та іноді аерофобія (боязнь протягів або свіжого повітря). Смерть настає за кілька днів у результаті кардіореспіраторної зупинки.
- На паралітичний сказ припадає близько 30% усіх випадків захворювання у людей. Ця форма сказу триває довше за попередню із легшим перебігом. М’язи поступово паралізуються, починаючи з місця укусу чи подряпини. Повільно розвивається кома, і настає смерть.
Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.
Лікування сказу
У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини.
Таких щеплень має бути загалом шість: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й, 30-й і 90-й дні.
Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків. Вона ефективна у разі початку курсу не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи обслинення.
У разі небезпечної локалізації укусів (обличчя, шия, голова, пальці рук, промежина), множинних чи дуже глибоких поодиноких укусів, обслинення слизових оболонок, будь-яких ушкоджень, завданих хижими тваринами, кажанами й гризунами, окрім вакцини застосовують і людський антирабічний імуноглобулін.
До слова, медперсонал має працювати з інфікованими сказом у спеціальному захисному одязі, щоб запобігти потраплянню слини на шкіру та слизові оболонки.
Перша медична допомога після укусу
У разі укусу тварини потрібно негайно звернутися до лікаря 
Якщо це неможливо, потрібно ретельно промити рану протягом щонайменше 15 хв мильною водою, мийними засобами, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70% спиртом або 5% розчином йоду), що нейтралізують вірус.
Але після цього все одно треба звернутися за медичною допомогою
Обов’язковому щепленню підлягають люди:
- яких покусали скажені чи підозрілі на сказ тварини безпосередньо або через одяг навіть за найменших ушкоджень шкіри;
- покусані будь-якими дикими тваринами (навіть без підозри на сказ);
- подряпані підозрілими на сказ тваринами або в разі забризкування подряпин слиною таких тварин, потрапляння її на слизові оболонки;
- які зазнали будь-якого мікроушкодження шкіри під час роботи з хворими на сказ тваринами, патматеріалом або під час транспортування трупів тварин на дослідження.
Радіо Трек: НОВИНИ
