«Вона почала рости, рости і рости» - дозиметрист про радіацію у Рівному 26-го квітня
І про це ніхто не знав
Зранку 26 квітня 1986 року радіолог Анатолій Юзвяк виміряв радіаційний фон у Рівному. Як і завжди, він був у нормі - 12-15 мікрорентгенів.
Потім йому наказали міряти фон щогодини. І він почав невпинно рости. Ще два дні ніхто не чутиме офіційної інформації про невидиму небезпеку в повітрі.
Утім, з цієї миті почалося «знайомство» пана Анатолія із рівнями у 1200 і навіть 3500 мкР.
Журналісти зустріли його на мітингу-реквіємі біля пам'ятника чорнобильцям. Ось що він нам розповів:
Про себе
«Я Юзвяк Анатолій Савич. Я пропрацював у радіології 40 років. Кожна точка була заміряна та передана мною в обласну санепідемстанцію.
Був у Чорнобильській зоні місяць.
Переглянув все. І можна сказати, що я знаю про радіацію усе.
Перед ліквідацією був інструктаж у Москві. Нам пояснювали все абсолютно. Як заміряти, як ліквідовувати. І головне, що треба робити свою справу на місці, і менше розказувати.
Це робота була секретна. Тому всі дані, які передавалися, після цього знищувалися.
На ту мить мені було 50 років.
Яким було 26 квітня 1986 року у Рівному
26 квітня. Викликає мене головлікар. Запитує: Ви вже замірювали радіацію? Я кажу: Так, замірював. Норма 12-15 мікрорентгенів на годину.
Головлікар каже, замірюйте її кожну годину. Ми почали замірювати, і з 12 години вона почала рости, рости і рости.
І доросла на 26 квітня до 80 мікрорентгенів на годину. Це був максимум. Просто нашому Рівному пощастило, порівнюючи з іншими місцями.
Потім була задача перевірити околиці. Ми виїхали на околиці та перевірили всі частини міста. Найбільша була на перехресті оцьому, там вона становила 120.
Від редакції: про аварію на ЧАЕС офіційно повідомили по телебаченню та в газетах лише 28-го квітня. Про масштабне радіаційне забруднення не розповідали, тобто рівні радіації у Рівному на ту мить могли знати лише дозиметристи та обмежене коло осіб.
Порівнюючи з показниками в Чорнобилі - це був мізер. Були місця, де ми ночували, і це вважалася хороша зона. Там місцями складала на вулиці 1500. Це не порівняти із 120.
Чи було страшно
Ми виконували свою роботи й страху не повинно бути. Що приказано, те й ми робили. І це ми повинні робити чесно та добросовісно.
Записано – знищено.
Верхи є – вони й думають, що треба робити.
Так було, і так і буде.
Наскільки небезпечна радіація
І вижив я. Бачте, 86 років і ще ходжу. А бачив я радіацію і 120, 1200, і 3500 були точки.
Треба було заміряти й передати, заміряти й передати. Зразки ґрунту передати.
Завдяки цим замірам усі дані пішли та використалися для ліквідації.
У Рівному зросла до 120. І все. А це мізер. Вона не мала жодного впливу на здоров`я людини.
Але коли були в Москві, нам як спеціалістам могли сказати, що людина не захворіє, якщо отримає дозу до 70 мікрорентгенів. У нас були дозиметри і ми такої дози не отримали. Ми рахували. У нас було на день 14 і 16 мікрорентгенів. Але такої не було.
Я бачив це безпосередньо: що робиться та як замірюється.
40 років присвятив радіації та пішов на пенсію.»
Пан Анатолій вважає, що страх радіації у нашому суспільстві перевищує її справжню небезпеку. Сприйняття цього явища спотворене чорнобильською катастрофою.
Хоча жодна доза не є безпечною та впливає на організм, зазначає Анатолій Юзвяк.
Сам він каже, що чудово почувається попри роботу із «невидимим убивцею».
Радіо ТРЕК у Тelegram. Viber: 063-734-106-4
Радіо Трек: НОВИНИ
