Володар «Гран-прі» леґендарної «Червоної Рути» загинув у ДТП в Кременці (ФОТО/ВІДЕО)
Це сталося два дні тому
У понеділок, 2 вересня, у Кременці загинув легендарний український бард, кобзар і бандурист Василь Жданкін.
Про це повідомив журналіст Михайло Маслій на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.
Він розповів, що Василь Жданкін в останні роки захопився їздою на скутері і пересувався в основному на цьому виді транспорту.
Близько 20:00, 2 вересня, Жданкін повертався додому і його збив автомобіль, буквально в декількох метрах від будинку.
[media=154752] [media=154753]
Василь Жданкін народився 23 травня 1958 року в Краснодарському краї.
У ранньому дитинстві переїхав з батьками в село Білокриниця, Кременецького району, Тернопільської області.
Закінчив середню школу в Кривому Розі, а після – Українську сільськогосподарську академію в Києві, Львівську консерваторію та Рівненський інститут культури.
Співати почав у Волинському народному хорі, а потім у Почаївській Лаврі та Тернопільській обласній філармонії.
У 1987 році створив квартет "Птах", у 1988-1990 році – працював в театрі-студії "Не журись!" у Львові.
У 1989 році вперше виконав публічно «Ще не вмерла Україна» на заключному концерті фестивалю «Червона Рута», на якому й хдобув Гран-прі.
Натисніть плей, щоб почути як вперше в Україні публічно заспівали гімн ще за часів СРСР
З 1990 року почав виступати з концертами в якості кобзаря. В останні роки жив у місті Кременець Тернопільської області і співав у церковному хорі Почаївської лаври.
Знявся в декількох українських фільмах, гастролював у багатьох країнах світу.
Після Чернівців Василь став ледь не національним героєм.
Згодом упродовж довгих семи років займався "івановщиною", доки йому старець–чернець у далекому німецькому Мюнхені не відкрив очі, що це один із проявів сатанізму.
Щоб пережити "зіркову хворобу" і знову стати на ноги, якийсь час столярував при жіночому монастирі й співав у церковному хорі. Протягом шести років узагалі не співав через певні внутрішні протиріччя, апатію та депресію.
Не ладилося й сімейне життя. Але, на щастя, у вірі в Бога знайшов себе і своє місце в житті. До остатку шалено тішився своїми дітьми – Христинкою і Настею, дружиною Іриною, внуками. І хотів, хотів співати…",- ідеться у дописі.
Радіо Трек: НОВИНИ
