Війна забрала Гнітецького: Величезна втрата для творчої та медіаспільноти м. Рівне (ФОТО)
Його загибель сколихнула всіх
Костянтина Гнітецького у журналістському та медіасередовищі знали всі. Знали як непересічну людину: гарну і дуже щиру.
Знали як справжнього Майстра – митця і професіонала найвищого рівня.
Він був залучений до маси проєктів і допоміг реалізуватися – багатьом. Якісь речі у плані операторської роботи та режисури, крім нього і так як він – не вмів робити ніхто.
Але… Війна, і Констянтин Гнітецький не став відсиджуватися в тилу. Він загинув, перебуваючи на лінії вогню і повністю себе віддавши Україні.
Віддавши за всіх і кожного з нас.
Слава Герою!
Валентина Романюк так написала про Гнітецького:
Костю, не вірю…
Заціпеніння. Перед очима 2012 рік, монтажна кімната РТБ і наш перший спільний монтаж. «З тобою буде нелегко», – зауважив Ти, коли на додачу до операторського відеоряду я притягла на флешці купу сканованих документів і відзняті любительською камерою важливі моменти, котрі «не викинеш із пісні». Бо йшлося про чорне і біле. Про безкарність убивць і потурання влади проросійським силам. Про необхідність відкинути будь-яку комуністичну риторику і припинити плазування перед північно-східними сусідами. Чотири години батлу – і таки вийшла «пісня», за яку мені не соромно досі. Ти був неговірким, насамкінець додав: «Але ж цікаво!». Головний висновок від першої співпраці був не менш важливим від програми: ми – однодумці.
…І потім було багато-багато «Перехресть», особливо важких від 14-го року, за які – не соромно.
…Наші шляхи не розійшлися навіть тоді, коли ми покинули твою й мою улюблену роботу, щоб уже окремо робити… улюблену справу. У тебе все виходило. Ваша спільна робота з натхненницею й колегою, коханою Оксаною, викликала в мене захоплення: філармонійні флешмоби з твоєї камери й у твоєму монтажі виходили стильними і отримували десятки тисяч переглядів…
Творчі проєкти управління культури з докладанням твоєї майстерності і зусиль стали виразнішими і цікавішими. І я знала, що якщо не втраплю на якусь найцікавішу музичну імпрезу, то обов’язково побачу її на екрані, бо там будуть ваші з Оксаною вуха, очі і камери…
…Останніх півтора року внесли в наше життя біль, зрівнятися з яким можуть хіба що найстрашніші для українців 33-й, 37-й, 50-і… Ось і Ти поповнив когорту Героїв... одна з пелюсток того буйного національного цвіту, Той, хто ще довго мав би поширювати і розвивати культуру свого народу, пішов у засвіти, щоб уже там зустріти нашу Перемогу. Вірю, що Твоя духовна сила сприятиме її наближенню.
Спочивай у високому небі з Миром.
І моли Бога за Україну.
Радіо Трек: НОВИНИ
