Витрати і покупки українців тепер стануть основним фокусом перевірки податківців країни
Такі покупки тепер суворо контролюватимуть
Перевірка особистих фінансів — одна з найчутливіших тем у будь-якій країні. Для українців — особливо. Але саме до цього поступово готує суспільство Міністерство фінансів: після податкової амністії держава планує перейти до непрямого контролю доходів — через аналіз витрат, пише Знай.юа.
Що саме змінюється
Йдеться не про нові податки й не про тотальні перевірки всіх без винятку. Логіка інша:
якщо витрати людини очевидно перевищують задекларовані доходи, у податкової з’являється право поставити запитання — звідки кошти.
Під контроль можуть потрапити великі фінансові операції, зокрема:
-
купівля квартири або будинку;
-
придбання автомобіля чи земельної ділянки;
-
дорога побутова техніка;
-
коштовні подорожі;
-
значні банківські перекази.
Інформацію про такі покупки держава отримуватиме через фінансові установи. Далі — стандартна процедура: порівняння доходів і витрат. Якщо пояснень немає, різницю можуть визнати прихованим доходом і донарахувати 18% податку.
Чому про це заговорили саме зараз
Причина — податкова амністія. Вона стартує 1 вересня і триватиме рік. За цей час українцям фактично пропонують «обнулити» минуле:
легалізувати готівку, майно, цінні папери, сплативши пільговий податок у межах 5–9%.
Після завершення амністії держава очікує іншої поведінки — фінансової відкритості. Саме тоді й мають запрацювати непрямі методи контролю.
Голова парламентського комітету з фінансів Данило Гетманцев прямо говорить: держава не вводить нових податків, вона лише хоче мати інструмент, щоб запитати — звідки гроші.
Це український винахід? Ні
Подібна практика давно існує у розвинених країнах.
США — один із найжорсткіших прикладів. Податкова служба (IRS):
-
має доступ до банківських операцій;
-
отримує інформацію від брокерів та інвестплатформ;
-
автоматично фіксує великі зняття готівки;
-
працює з анонімними повідомленнями інформаторів.
Там аналізують не лише те, скільки людина заробляє, а як вона живе.
У країнах Європейського Союзу підхід м’якший, але системний. Наприклад:
-
у Німеччині та Франції податкові органи можуть порівнювати стиль життя з доходами;
-
в Італії давно діє система «фінансового профілю» домогосподарства;
-
водночас держава пропонує податкові знижки — за оренду житла, лікування, освіту, енергоефективні ремонти.
Це стимулює громадян самим показувати витрати, бо це вигідно.
А що з Україною: контроль без мотивації?
Саме тут виникає головна дискусія. Експерти визнають: без контролю податкова амністія перетвориться на формальність. Але й жорсткий нагляд без компенсацій — ризикований шлях.
Податкові консультанти пропонують паралельно:
-
розширити податкові знижки;
-
дозволити частково не оподатковувати витрати на медицину, освіту, оренду;
-
створити зрозумілу систему пояснення походження коштів.
Без цього контроль сприйматиметься не як інструмент справедливості, а як тиск.
Потрібний це крок чи ні
З одного боку — держава має право боротися з тіньовою економікою. З іншого — українці мають повне право боятися надмірного втручання у приватне життя.
Успіх цієї реформи залежить від балансу:
між контролем і довірою, між фіскальним інтересом і повагою до громадянина.
Питання не в тому, чи дивитиметься податкова у гаманці.
Питання — на яких умовах і з якою метою.
Радіо Трек: НОВИНИ
