Вірт про емоції перед камерами, зйомки Поворознюка, помилки Гегедоша і новачків «Вереса» (ФОТО)
Головний тренер «Вереса» розповів про успішний сезон команди
З приходом Юрія Вірта (на фото) рівненський «Верес» стабільно долає щаблі української футбольної ієрархії. З шаленою швидкістю рівняни вийшли з Другої у Першу ліги. І здається, це далеко не межа цієї команди, пише видання FanDay.
Крім результатів на футбольному полі «Верес» став одним з головних ньюзмейкерів нашого футболу. Завдяки проєкту «Футболіст» Дмитра Поворознюка вболівальники змогли зсередини слідкувати за розвитком команди і її внутрішньою кухнею.
«Можу подзвонити президенту будь-якої хвилини»
- У червні 2019-го ви вдруге очолили «Верес». Чи могли у ту мить повірити, що за два сезони виведете «червоно-чорних» з Другої ліги в УПЛ?
- Звичайно, що віра була. Наш тренерський штаб прийшов у команду, щоб виконати це завдання. На той момент перед нами поставили чітку ціль - вихід у Першу лігу. Коли зробили це, то отримали ще одне завдання від керівництва - вивести Верес у Прем'єр-лігу. Ми засукали рукави і почали працювати. Оглядаючись назад, розумію, що досягли хорошого результату.
- Довго думали над цією пропозицією?
- Я мав на руках кілька запрошень від клубів Першої та Другої ліг. Чому обрав «Верес»? Через молодого та амбіційного президента, який поставив чітку ціль. Мені цікавіше працювати в такому клубі, ніж у Першій лізі і не боротися за серйозніші завдання. До того ж я вже тренував «Верес». Хотів повернутися і почати підйом з Другої ліги.
- «Верес» зразка 2017-го і Верес з 2019-го - зовсім інші проєкти, не пов’язані між собою?
- Ключова відмінність - зміна керівництва. В клуб прийшли нові люди, які дотримуються свого слова і це дуже важливо. А ще у мене є діалог з президентом Іваном Надєїним. Постійно перебуваємо на зв'язку, можу подзвонити йому будь-якої хвилини і обговорити те, що мене хвилює. На превеликий жаль, у 2017 році я не мав контакту з тодішнім президентом. Усе будувалося через сторонніх людей - це найбільший недолік у комунікації між тренером та президентом.
- Левова частка футболістів з того друголігового «Вереса» пройшла довгу дорогу і тепер гратиме в УПЛ. Це той випадок, коли гравці зростали разом із командою?
- Однозначно. Ми змінили склад на відсотків 40, втім більшість гравців залишилися. Новачки підсилили нас. Хлопці справді прогресували. Радий за них, адже з Другої ліги вони подолали непростий шлях в елітний дивізіон. Бачу їхнє велике бажання - якщо вони продовжуватимуть так і надалі, то ми не будемо пасти задніх навіть в УПЛ.
- Чий прогрес особливо помітний?
- Не хочу когось виділяти. Виокремлю команду в цілому. Верес виглядав як одне ціле, усі були голодними до перемог. Втім це історія не про команду зірок, а про команду-зірку. Сказав підопічним наприкінці чемпіонату, що це їхня заслуга, адже було затрачено багато сил та здоров'я.
«Когут - мій помічник на футбольному полі»
- «Верес» активно продовжує контракти з чинними футболістами. Однак поповнення теж слід чекати?
- Ми маємо уявлення щодо підбору потенційних новобранців - працюємо над підсиленням кількох позицій. Передусім робимо ставку на український ринок. Не все так легко - хочемо дійсно кваліфікованих футболістів. Проте ми не можемо задовольнити фінансові апетити усіх футболістів. Тому шукаємо, аналізуємо - прагну, щоб у Верес футболісти приходили не просто заробляти гроші, а передусім грали за клубні кольори з великим бажанням.
- Яка кількість новачків була б оптимальною?
- 5-7 виконавців. Чи вдасться нам це? Думаю, що так. З деякими гравцями перемовини перебувають на фінальній стадії. Час у нас ще є. Якщо не зможемо закрити позиції, то шукатимемо футболістів за кордоном. Агенти надсилають пропозиції, ми моніторимо різні варіанти. Помилитися не хочеться.
- У «Вересі» існує проблема з недостатньою кількістю місцевих футболістів у складі команди. Як виняток, можна згадати Миколу Гайдучика, якого помітили в аматорському чемпіонаті.
- Для цього має якісно і продуктивно працювати дитяча школа. На жаль, вона не в ідеальному стані. Якщо таланти розкриваються, то їх забирають «Динамо» чи «Шахтар». Вірю, що з приходом нового керівництва запрацює наша академія, а обдаровані хлопці захищатимуть кольори «Вереса». Юнацький футбол потребує інвестицій. Тільки тоді з'являтимуться такі гравці як Микола Гайдучик чи Артем Данилюк. До речі, Гайдучика я вперше побачив у 2017-му, коли він був ще дитиною. Мені порадили кандидатуру Миколи, ми запросили його на збори і хлопець себе чудово зарекомендував. Якщо Гайдучик так продовжуватиме, то виросте в прекрасного футболіста з великим майбутнім.
- Трохи інша історія у ще одного уродженця Рівненщини Михайла Сергійчука. Він повернувся у «Верес» після виступів за латвійський «Вентспілс». На той час Сергійчук був серйозно травмований. Ви повірили у Михайла, а він став одним із найкращих бомбардирів команди.
- Я добре знав Михайла - він вважався лідером того попереднього «Вереса». Розуміли, що беремо травмованого футболіста, що йому потрібен буде час на відновлення. Михайло багато працював над собою, а згодом повернувся на свій рівень. Хоча не сумніваюся, що в УПЛ Сергійчук ще більше має додати і покращити гру.
- Ще одним ключовим виконавцем «Вереса» у минулому сезоні був Роберт Гегедош. Ви повірили у нього, хоча у попередніх командах тренери розводили руками через складний характер футболіста. Довго знаходили підхід?
- Роберт знає про свої помилки. У нас була розмова з ним. Пояснив Гегедошу - якщо не виправлятиме свої огріхи, то йому важко буде затриматися в команді. Роберт все зрозумів. Ми дійсно повірили у нього. Роберт - чудовий футболіст, який приніс багато користі «Вересу». Помітно, як Роберт дорослішає і вже не припускається помилок. Переконаний, що всі проблеми з ним у минулому.
- У вас за спиною класна кар’єра воротаря. Тим цікавішим був ваш вибір першого номера команди. Чому повернули з аматорів досвідченого голкіпера Богдана Когута?
- Коли я очолив команду, то залишив двох воротарів. На той момент Максим Бабійчук не мав конкуренції, це давалося взнаки. Ми потребували ще одного голкіпера. Я чудово знав Когута і зрозумів, що він підсилить «Верес». Зателефонував Богдану, він погодився. Дуже вдячний йому за внесок у нашу спільну роботу. Умовно кажучи, Когут - мій помічник на футбольному полі, який може підказати і «напхати». У Богдана великий досвід і те, що ми пропустили найменше у лізі - його величезна заслуга.
«Переглядав відео і усвідомлював, що подекуди казав зайві речі»
- Більшість українських тренерів, мабуть, не дали б дозволу на зйомки роздягальні, тренувального процесу та внутрішнього життя колективу. Чому ви погодилися на участь у проекті «Футболіст»?
- Коли мені розповіли про саму ідею, то я не мав чіткого уявлення, як це виглядатиме. Але ми прийняли спільне рішення і дали згоду на старт проекту. Зізнаюся, протягом першого тижня почувався незвично – усі ці камери, постійні зйомки теорії, установок, тренувань. Коли почали виходити серії, то усім стало цікаво: і тренерам, і футболістам, і вболівальникам. Тому можу тільки подякувати Дмитру Поворознюку. Думаю, через це у нас зросла аудиторія і підтримка. Радий, що ми розпочали співпрацю, а Дмитро прийшов у «Верес».
- Скажіть відверто, чи обмежували ви операторів у певних моментах?
- За увесь рік жодних обмежень не встановлював. Лише одного разу я не допустив у роздягальню нікого, крім 11-ти футболістів. Це трапилося у перерві домашнього поєдинку з «Альянсом». У кімнаті був лише я і гравці і це не стосувалося самого процесу зйомок. Жодного іншого цензурування також не було - що Дмитро вважав за потрібне, те і демонстрував широкому загалу.
- Ви чекали на публікацію кожної нової серії?
- Було цікаво. Переглядав кожен випуск, та чогось надзвичайного не відчував. Я ж був у цьому процесі, тому приблизно знав, чого очікувати.
- Коли спілкувалися з підопічними, то підсвідомо враховували наявність камер навкруги?
- Навіть не задумувався. Є камера чи ні - якщо хотів про щось сказати, то мене не зупиняла жодна камера. Розумію, що інколи емоцій було забагато, але я не відчував дискомфорту. Потім переглядав відео і усвідомлював, що подекуди казав зайві речі. Зрештою, нічого не вдієш.
«Телефон заряджаю по 2-3 рази на день»
- Народна любов до «Вереса» постійно зростала. Ви не втомлювалися після кожного матчу затримуватися на стадіоні і приділяти увагу вболівальникам?
- Завжди дякував усім. Чимало людей просили про автограф або фотографію - намагався нікому не відмовити. Навіть після розгромної поразки у Харкові 1:4. Ми хвилин 30-40 роздавали автографи і фотографувалися. Вболівальники переживають і підтримують нас, тому я не маю права ігнорувати їхні прохання. Поважаємо абсолютно всіх і це ніколи не складало труднощів.
- «Верес» має великі проблеми зі стадіоном. На новий сезон команда заявила у якості основної арени луцький «Авангард». Дискомфорту не відчуватимете?
- Не думаю, що він буде. Завдяки близькості Луцька наші вболівальники зможуть добиратися за годину з Рівного. Для нас це теж зручно. Там хороша арена. Крім того, у якості резервного стадіону «Верес» заявив тернопільський стадіон. Сподіваюся, що незабаром ми повернемося у Рівне.
- Після кількох матчів минулого сезону Верес звинувачували у симпатіях суддів. Як ви ставитеся до таких розмов?
- Не хотів на це звертати увагу. Вболівальники можуть бути задоволеними або не дуже. Звичайно, коли твоя команда програє, то ти бачиш негатив. Проте існують компетентні фахівці, які оцінюють роботу арбітрів. Моя справа - тренувати. Наприклад, з’явилося чимало неприємних розмов після перемоги над «Чорноморцем». Але гра на той момент йшла в одні ворота - про що там говорити? Спокійно ставилися до цього, тому казав хлопцям не звертати увагу на дилетантів. З ними не треба сперечатися. Думаю, ні в кого немає сумнівів, що ми заслужили перше місце.
- Перед останнім туром ви відпустили своїх лідерів у дострокову відпустку. Процес комплектації триває, а незабаром розпочнеться підготовка до нового чемпіонату. Особисто ви встигли перевести подих і відпочити?
- Ще переводжу подих (посміхається). З понеділка я в умовній відпустці. Телефон заряджаю по 2-3 рази на день. Від постійних розмов він постійно розряджається. Організаційних питань надзвичайно багато: новачки, спаринги, збори… Відпочиваю лише у колі сім'ї. Сподіваюся, що за найближчі десять днів зможемо перезавантажитися і з новими силами приступити до підготовки до нового сезону.
Радіо Трек: НОВИНИ
