Віковий рубіж після якого старіння майже зупиняється: вчені назвали вік, що ламає уявлення про старість
Не всі можуть дожити до цього рубежу
Старіння не прискорюється нескінченно — і це один із найцікавіших висновків сучасної науки про довголіття. Європейські дослідники дійшли висновку, що після певного віку організм людини входить у стан, який умовно називають «плато смертності» — рубіж, коли ризики вже майже не зростають.
Йдеться не про омолодження і не про раптове покращення здоров’я. Але саме після цього віку старіння, видно, втрачає звичний темп.
Вік, після якого старість змінює правила
Демографиня Елізабетта Барбі з Sapienza University of Rome проаналізувала дані Національного інституту статистики Італії, щоб перевірити одну з найгучніших гіпотез у геронтології: чи існує в людини межа, після якої старіння сповільнюється настільки, що ризик смерті перестає різко зростати.
Результати виявилися неочікуваними: таким віковим рубежем може бути 105 років.
Саме після цієї позначки, за оцінками дослідників, смертність перестає зростати за звичним сценарієм. Інакше кажучи, після 105 років ризики залишаються високими, але більше не збільшуються так стрімко, як у попередні десятиліття життя.
Що таке «плато смертності»
У науці це явище називають mortality plateau — «плато смертності». Такий феномен давно спостерігали у простіших організмів, зокрема у плодових мушок і нематод. Тепер подібний механізм виявили й у людей.
До певного віку все працює прогнозовано: чим старша людина, тим вищі ризики хвороб, травм і смерті. Після 60 років імовірність смерті, за демографічними моделями, приблизно подвоюється кожні вісім років.
Але після 105 років ця крива, видно, вирівнюється.
Це не означає, що організм перестає старіти. Йдеться про інше: після цієї межі темп погіршення вже не зростає, а стан здоров’я ніби виходить на дуже низький, але стабільний рівень.
Чому так відбувається
Дослідження охопило дані 3836 італійських довгожителів віком понад 105 років. Аналіз показав: після цього віку стан здоров’я не стає помітно кращим, але й не погіршується так швидко, як раніше.
Одна з головних версій — до такого віку доживають лише люди з винятково стійкою генетикою. Найімовірніше, їхній організм від початку має біологічні переваги, які дозволяють довше протистояти віковим хворобам.
Саме тому вчені дедалі уважніше вивчають генетику супердовгожителів: вона може підказати, які механізми реально допомагають людині жити довше.
Відкриття не дає рецепта безсмертя, але змінює саме уявлення про старіння. Науковці дедалі частіше говорять не про «неминучий занепад», а про сценарії, за яких організм може довше зберігати функціональність.
І якщо механізми такого біологічного «уповільнення» вдасться точно розшифрувати, це може стати одним із головних проривів у медицині довголіття.
Радіо Трек: НОВИНИ
