Ви цього точно не знали: звідки податкова знає про ваші оплати в Інтернеті
Зокрема про всі онлайн продажі і купівлі приватних осіб
Українці, які підпрацьовують через інтернет або продають речі на маркетплейсах, дедалі частіше отримують листи від Податкової служби з проханням пояснити джерела своїх доходів. Чому так відбувається, як саме фіскали відстежують онлайн-продажі та які джерела інформації використовують — з'ясували разом із фахівцями з фінансового моніторингу та податкової практики.
Все починається з касового чека — і закінчується листом від ДПС
З березня 2025 року в Україні почала діяти оновлена форма фіскального чека. Всі платіжні системи — від банків до мобільних додатків — тепер зобов’язані передавати в ДПС інформацію про одержувача коштів, включно з його ПІБ та податковим номером.
Ці чеки автоматично реєструються в централізованій системі обліку розрахункових операцій (СУД РРО), яка охоплює всі види кас — як фізичні, так і електронні, зокрема Програмні РРО, якими активно користуються онлайн-платформи.
ФОП чи не ФОП? Саме це перевіряють фіскали
Після потрапляння транзакцій у базу, податківці перехресно звіряють інформацію з іншими державними реєстрами. Якщо людина, яка отримала плату за товар чи послугу, не зареєстрована як підприємець, — її можуть офіційно запросити пояснити джерело доходів.
Цікаво, що при цьому банківська таємниця формально не порушується, адже перевіряються саме фіскальні чеки, а не банківські виписки. Але якщо продавець працює регулярно й у великих обсягах — він, швидше за все, «засвітиться» у системі.
А що з приватними переказами?
Продаж товарів з оплатою не через післяплату або безпечну оплату маркетплейсу, а банківським переказом «на картку», формально не фіксується в СУД РРО. Це створює враження «невидимості», однак існує обмеження на суму переказів — 100 000 грн на місяць. Тож при перевищенні цього ліміту, банк зобов’язаний подавати звітність у межах фінансового моніторингу, що відкриває ще один шлях для податкової перевірки.
Міжнародні доходи — більше не секрет
З осені 2024 року в Україні запрацював механізм автоматичного обміну податковою інформацією за міжнародним стандартом CRS (Common Reporting Standard). Це дозволяє фіскальним органам отримувати дані про:
-
рахунки українців за кордоном;
-
доходи, зокрема з фрілансу чи контент-платформ;
-
рухи коштів у іноземних юрисдикціях.
Саме завдяки цьому механізму Податкова дізналася про доходи українських користувачів з платформи OnlyFans, після чого почала надсилати вимоги про сплату податків.
Маркетплейси — нові союзники податківців
Ще одним джерелом даних стали українські маркетплейси та сервіси доставлення. Йдеться про платформи на кшталт Rozetka, OLX, Prom, «Нова пошта», а також сервіси таксі та доставлення — Bolt, Uklon та інші.
Більшість із них уже налагодили прямий обмін даними з ДПС або готуються до цього. Скаржитися на таку співпрацю марно: великі компанії не хочуть мати справу з податковими санкціями, тож охоче передають інформацію про оплату, замовлення, одержувачів та продавців.
Найінформативніший сигнал — післяплата
За словами податківців, найбільше інформації дає саме розрахунок післяплатою, коли покупець платить за товар при отриманні. У такому випадку платіж проходить через касу маркетплейсу або поштового оператора, а чек уже містить усі дані:
-
ПІБ продавця й покупця;
-
податкові номери;
-
суму;
-
дату;
-
опис товару.
Ці чеки автоматично фіксуються у базі СУД РРО. Якщо таких операцій накопичується багато — фізособу можуть запідозрити в підприємницькій діяльності без реєстрації, що веде до податкової перевірки.
Джерело: Експерт
Радіо Трек: НОВИНИ
