В одну мить осиротіли 7 дітей: пекло війни забрало двох воїнів з Рівного
Вони віддали за свої родини, за своє місто, країну найцінніше, що має людина — своє життя
Відразу з двома мужніми захисниками, які залишивши сім’ї, одягнули однострій ЗСУ, попрощаються завтра на майдані Незалежності. Валерій Усач та Віктор Дикий віддали за свої родини, за своє місто, країну найцінніше, що має людина — своє життя... 
Валерій Усач 
Воїн народився у селі Метків неподалік Рівного. Навчався у 12 школі, а за тим опановував професію у 10 училищі. Потім була строкова служба в армії та перша робота, яка стала справою усього життя — слюсарем. Разом з дружиною виховував двох діток — сина та донечку, які подарували Валерію й Наталії онуків.
Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, Валерій в перші дні пішов добровольцем, аби стати на захист своєї країни.
— У п’ятницю, 28 квітня, рівно через рік як він пішов на війну, близько 12 години він зателефонував, казав, що перерва у тренуваннях, що важко, але настрій був бойовий, хороший.
Домовилися іще ввечері зідзвонитися і поговорити.
А вже по обіді мені повідомили, що Валерія немає... - пригадує дружина.
Віктор Дикий
Віктор Дикий народився у Томашгороді на Рокитнівщині. Працював у ДСНС, у міліції, а за тим здобув фах економіста у Європейському університеті у Рівному. Після закінчення займався підприємницькою діяльністю у нашому місті.
Разом із дружиною Оксаною разом виховали п’ятьох діток.
Після початку повномасштабного вторгнення, вже на наступний день — 25 лютого — Віктор був одним з перших добровольців, які прийшли до військкомату.
Разом із 14 окремою механізованою бригадою Віктор пройшов Бахмут, Сєвєродонецьк, Краматорськ.
— Він переніс контузію, але на адреналіні, на патріотизмі залишився з хлопцями на передовій.
Лише коли їх трохи відвели, стало зрозуміло, що йому погано — звернувся до медиків.
З’ясувалося, що то була не лише контузія, а й перелом ключиці, пошкодження хребта, осколки... Все це вже потім виявили медики.
Але Віктор навіть не думав демобілізовуватись, говорив, що от його лікарі трохи підлатають і повернеться до своїх побратимів... - розповідає Оксана.
Продовжуючи лікування на Рівненщині, Віктор нарешті зустрівся з рідними. Але поранення, травми та всі жахи війни, які довелося побачити та пережити за цей рік, дали про себе знати. На жаль, 49-річний старший сержант, командир відділення Віктор Дикий помер 3 травня 2023 року...
Прощання із Героями відбудеться завтра, 4 травня, о 10.00 на майдані Незалежності, - повідомляє міська рада. За тим чин похорону здійснять у Свято-Покровському соборі. Поховають Валерія Усача на кладовищі «Нове», а Віктора Дикого - на кладовищі у Тинному...
Вічна пам'ять Героям
Радіо Трек: НОВИНИ
