Український блогер запідозрив Максакову у роботі на ФСБ й відмовився працювати з нею (ФОТО)
Хто це?
Поставити цей матеріал нас попросила рівнянка, яка вже досить давно мешкає в США. Її теж непокоїть зростаюча популярність Максакової в Україні, і вона просить надати розголос позиції блогера, який, щоправда, не бажає розкривати своє ім’я, побоюючись «фізичної розправи».
Ситуація досить дивна, але подаємо далі текст українського блогера – без змін.
Шановна пані Максакова,
Після довгих вагань я прийняв рішення відмовитись від співпраці з вами. Мушу зізнатись, що до недавнього часу я не був ознайомлений з вашою суспільною діяльністю в Україні.
Тільки після появи на вашому YouTube каналі інтерв’ю з відомими медійними особами та аналітиками, і зокрема після бурхливого підхоплення засобами масової інформації в Україні вашої петиції до Президента США про «розблокування Ленд-Лізу» я зауважив Вас у зовсім несподіваному для себе ракурсі.
І, що природно, після вашого запрошення на розмову, я зробив деякі попередні висновки, що ґрунтуються на загальнодоступних джерелах.
- Перш за все, юридичне визначення у назві вашої петиції не відповідає дійсності, тому що неможливо розблокувати щось, що не було заблоковане.
- Наступне: чи Ви дійсно вважаєте, що 5000 підписів від громадян і негромадян США щось змінять у відношенні президента Америки до непотрібного і невигідного йому Закону, що є очевидним ?
- Чи Ви дійсно сподіваєтесь, що час і зусилля, витрачені на обговорення цієї теми, будуть пропорційні нульовому результату від цих розмов?
Але, звичайно, на такій темі дуже зручно вибудувати додаткові сходинки до певних запланованих висот в українських (і не тільки) медіа.
Тема гучна, популярна і кольорова, хоч і застаріла. Дуже болюче твердження, але, на жаль, це пекуча правда.
Пані Маріє, Ви обиралися до Державної Думи РФ від партії «Единая Россия», тобто від шовіністично-фашистської партії Путіна.
Ви публічно називали Путіна «загальнонаціональним лідером, єдиною фігурою, що консолідує наше (ваше) суспільство».
Ви особисто (чи через натиснення кнопки сусідом - однопартійцем) віддали свій голос на підтримку захоплення Криму російськими військами.
Ваша заява, що вас в той час не було в Москві, не змінює мого ставлення до вашої позиції. Принаймні, я не знайшов офіційної відмови від вашого голосу, якщо це є взагалі можливим.
Ваш покійний чоловік теж був депутатом Державної Думи РФ, і назва його партії звучить ще більш непристойно, як на мене – Комуністична Партія РФ.
Я не можу знайти логічного пояснення такому красномовному фактові, що в час другої декади диктаторського правління Путіна, після кривавих подій у Грузії, Чечні, Сирії, після «Курська», Дубровки і Беслану, після брутальних розправ з політичними опонентами в самій Росії, хтось може добровільно увійти до лав путінського терористичного режиму, відпрацювати повний термін і планувати наступний.
У 2016 (!) Ви разом з покійним чоловіком висувалися до Думи вдруге.
Це вже після Криму і кривавого захоплення частини території України, після початку війни.
Тільки після програшу і зняття депутатської недоторканості, Ви у дивний спосіб прибуваєте до Києва (чому не до Німеччини, до речі, країни, у якій Ви народились, і громадянство якої дозволило б безпечно там перебувати).
Вашому чоловікові, російському комуністові високого рангу, надзвичайно швидко надають українське громадянство.
Звичайно, за таку милість вами з чоловіком була запропонована висока оплата (інформація), тобто це була операція купівлі-продажу, а не переоцінка цінностей і тим паче каяття.
Інформація з відкритих джерел: у 2021 Ви знову повертаєтесь до Росії. І за кілька місяців після початку війни Ви раптом з’являєтесь в медійному просторі України як український(!) політичний блогер і експерт.
Ваші щоденні репортажі не справили на мене позитивного враження, радше насторожили. Ви читаєте новини з полів війни з телепромтера.
Хто вам пише тексти? Яка мета таких нібито репортажів з других рук, якщо можна спокійно почути всі новини про військові дії з інших, більш професійних джерел?
Зате ваші попередні теми про життя російської так званої «еліти», про жовтосторінкові плітки щодо приватного життя ваших колишніх (і теперішніх) друзів, знайомих і не дуже « зірок», олігархів та їх свити сприймались набагато природніше, це було ваше середовище,
Ви себе там почували вільно і невимушено, Ви чудово вживали свою вроджену манеру тримати голос, статуру, неймовірне почуття гумору, та й самі теми напевно приховували увагу сотень тисяч глядачів, котрим це було цікаво.
Що ж, про смаки сперечатись не варто, для кожного товару є свій покупець, як каже народна мудрість.
Мушу відверто зізнатись, що мені робиться не по собі, коли Ви, громадянка Росії, вимовляєте слова на кшталт «наши», «наша страна», «наши войска» і т.д. Вимовляєте їх мовою дійсно ваших солдатів, ваших вбивць-генералів, вашого керманича Путіна.
Я хочу повірити у вашу щирість, у вашу безумовну любов до України, але, на жаль, чомусь мені спадає на думку пан Станіславський і його «не вірю». Бо ж хто зрадив не раз, зрадить і ще…
« Манкурти» – це слово з вашого лексикону, чи не так? Ви так називаєте своїх дітей, до речі… Чи не хочете Ви перетворити на манкуртів тих українців, які забули про саме вашу позицію до України ще недавно?
Занадто багато запитань. Занадто багато фактів. Занадто багато сумнівів, на кшталт – чому власне тепер?
Хто фінансує ваш проект? Чому Ви не використовуєте ваш талант і можливості «за призначенням», бо ж погодьтеся, організувати оперні вистави, камерні концерти, гастрольні тури і вже зі сцени розповідати про російську агресію, збирати гроші на допомогу нашим захисникам було б набагато органічніше і продуктивніше, чи не так?
Чому Ви перервали свою блискучу сценічну кар’єру, знехтували своєю популярністю у багатьох країнах у час вашого розквіту як співачки зі світовим іменем, і вибрали блогерство з Києва, під бомбами , що летять з вашої Батьківщини?
Відповідь про самопожертву, про патріотизм, про любов до нової « отчизньі» якось мене не переконують, особливо після ознайомлення з вашим , м’яко кажучи, скандальним минулим.
Даруйте, але ці факти загальновідомі, і навіть Ви особисто не цураєтесь таких голосних заяв і розповідей про ваші родинні стосунки, що часом аж стає лячно - чи варто аж так спекулювати досить приватними та інтимними речами з життя такої інтелігентної та славної родини?
То ж повірити щирості ваших суджень про деталі війни та беззастережний вибір осіб ваших співрозмовників протягом останніх тижнів мені досить нелегко.
Особливо вражає недалекоглядність ваших гостей, які з невідомих причин нищать свою репутацію серйозних аналітиків і експертів.
Мова йде про Гарі Табаха, Сергія Любарського, Марка Фейгіна, Андрія Іларіонова.
Невже вони не розуміють, що заохочують свою широку аудиторію в Україні до просування закамуфльованої агентки ворога, котра має далекі і потужні плани впливу на свідомість українців і, можливо, вже виконує певну місію для Кремля?
Невже власне пані Максакова повинна розповідати нам про військові позиції, технічні характеристики західних поставок далекобійної артилерії та інші деталі з фронту?
Невже пасує пану Табаху, офіцерові збройних сил США, коментувати «аналіз» дій української армії від пані Максакової?
Невже пан Іларіонов повинен витрачати більш ніж півтори години свого часу на пояснення пані Марії речей, які були озвучені ним вже не раз на серйозних каналах?
Невже пан Любарський, володіючи потужними інформаційними ресурсами, не в змозі проаналізувати дуже сумнівне минуле і ще більш непевне сьогодення бурхливого злету російської громадянки і послідовниці Путіна на теренах українських мас медіа?
Очевидно, що Ви, п. Марія, методично «виїжджаєте» через своїх гостей кудись… тільки куди? Очевидно, що це Вам потрібно… тільки кому ще? Очевидно, що план у Вас вже є… тільки який? Невже нове депутатство у Думі…(даруйте, у Верховній Раді?) Адже громадянство вже на підході?
Зате воїни з інших країн, що проливають кров за Україну на полі бою, не мають такого легкого шляху до громадянства країни, яку вони дійсно захищають… Як цікаво, чи не так?
Принагідно звернуся і до своїх глядачів та читачів: сподіваюсь, шановне панство, ви не будете мені дорікати, що я відмовився від такої «спокусливої» пропозиції і можливості прорекламувати мій блог на каналі нової «зірки» українського простору Марії Максакової.
Наше багатство – це свобода слова, свобода духу і незалежність від сумнівних джерел. Ми дуже цінуємо вашу підтримку і любов.
Слава Україні!
Іван Віщун, Український Блогер (псевдонім)
Радіо Трек: НОВИНИ
