«Тут я відчув, що вмру»: лікування раку у Рівному та Польщі порівняв хворий (ФОТО)
Пацієнт розповів про лікування раку у Рівному та в польському Бидгощі
У Рівному безплатні були тільки 2 найдешевші препарати
Про свій досвід лікування раку у Рівному та в польському Бидгощі розповів Радіо Трек онкохворий з Рівненщини Микола Сасинюк. Він каже, що рівненська і польська медицина - це як небо і земля.
В Польщі одна моя хімія вартує понад 10 000 доларів. Я вже тут 22 зробив і нічого за це не платив.
В Україні б розорився лікуватися. Бо безплатні були тільки глюкоза і хлорид натрію. А основні ліки - цетуксимаб і 5-фторурацил - мені навіть не пропонували через високу ціну.
За словами Миколи Сасинюка, у Рівненському протипухлинному центрі, де він лікувався з 8 березня по 20 квітня 2022 року, він отримувати меддопомогу більше не ризикнув. Поїхав до Польщі, де має власний бізнес у будівельній сфері.
Гроші з мене у Рівному не вимагали, але відомо, що без грошей до тебе не підійдуть. Гроші платили інші, а я за обслуговування не платив і дивився на реакцію персоналу. У нього на першому місці було не моє здоров'я, а гроші.
Я в Рівному мав операцію і 2 хімії. Більше не ризикнув.
В Рівному я відчув, що вмру. Тому що лікар часто говорив про смерть. Він в основному наголошував на тому, скільки можна прожити ще з моєю недугою.
«Хабарі і шоколадки у Польщі не проходять»
Миколу Сасинюка дивувало людяне ставлення до хворих польських лікарів:
Лікарі молоді: 30-35 років. Професору, мабуть, років 35, не більше. Спілкуються по-дружньому, наче знають тебе все життя.
Не знаю, як у них це виходить, але можеш у будь-який час підійти і запитати, як аналізи, і що там по хворобі. Вони зразу, як з автомата, тобі що про аналізи, що про хворобу, і як далі збираються лікувати, розповідають.
Хабарі і шоколадки тут не проходять. Всі від такого сахаються. Це не заведено.
З Рівненського протипухлинного центру Микола Сасинюк називає одного справді людяного і професійного лікаря:
Там був один справжній лікар - Віктор Жильчук, який робив мені операцію. Він - лікар з великої букви.
Інші - не знаю, чи дотягуються до нього. Хоча для лікування має все бути в комплексі. Має бути колектив медиків.
У Польщі томографія - безплатна, в Україні - 3400 грн
Микола Сасинюк каже, що на відміну від України, у Польщі перед призначенням лікування спочатку пацієнта повністю обстежують:
Загалом тут проходять повне обстеження під час лікування. Лікування не йде всліпу. Мене обстежували з 9 серпня по 2 грудня. Зробили 3 томографіі. Усі безплатно.
У Рівному я їздив на платну томографію в обласний діагностичний центр. Там щось все в них ламалось. Тож зробив я це обстеження в Сарнах. Заплатив 3400 гривень
«В Україні порт і голка для хіміотерапії - платні, у Польщі - ні»
Перед проходженням курсу хіміотерапії у госпіталі в Бидгощі обов'язково беруть кров.
О 6 год ранку тут беруть кров на аналіз. Беруть у шпиталі і нікому не довіряють.
Роблять розширені аналізи. Їх обробляє комп'ютер і роздруковує. Далі їх передають у відділ підготовки препаратів для хімії. Там готують хімію і висилають на відділ. Там є вказані кількість препаратів і час введення.
Про різницю у проходженні хіміотерапії в Україні та Польщі Микола Сасинюк розповідає так:
Хімію вводять через голку у вену на руці або через спеціальний порт. Порт ставлять один на 5 років.
В Україні поставити такий порт коштує від 500 до 1000 доларів. Голка до нього – 450 гривень.
А в Польщі дали направлення - пішов і поставив. Без грошей. Кожен раз приїжджаєш - тобі ставлять голку.
У мене після 4 хімій на руках висохли вени, то мені поставили порт.
Одна хімія – це близько 5-6 літрів різних речовин. В мене це цетуксимаб, іринотекан, левовелік, 5-флурацил, найбільше флурацилу. Десь 2,5 літра. Курс йде 2 дні.
«В Україні зараз лікування раку - це колгосп»
Микола Сасинюк каже, що дуже хотів би, щоб за ліки для хіміотерапії в Україні хтось відповідав і щоб був реальний моніторинг стану хворого.
В Україні зараз - це колгосп. Чому? Бо у Польщі пройшло пару хімій – і роблять томографію. Дивляться, які результати, корегують по ходу. Це все входить у лікування по страховці. Хворий не платить.
А в Україні, за словами хворого, ніяких грошей не вистачить на лікування. А якщо і є гроші, то нема моніторингу стану лікування. А ще - дуже велика погрішність у результатах обстежень.
У Польщі на молекули розписують результати. В Україні це роблять тільки десь у Києві і невідомо, чи точно.
Як я робив у приватній лабораторії в Україні аналіз, то там так і пишуть, що погрішність може бути від 18 до 40%.
Висока смертність в Україні від раку сама говорить за себе. А тут є багато людей літніх, що і по 20 років лікуються і добре виглядають. У колишньої тещі он чоловік з раком крові до 90 років дожив.
«Лікар не має бути для пацієнта патологоанатомом»
Микола Сасинюк каже, що після проходження 22 курсів хіміотерапії почувається дуже добре і навіть ходить на роботу. Адже веде у Польщі будівництво великого сміттєпереробного заводу.
На його думку, медперсонал мусить нести надію, що пацієнт буде жити, а не налаштовувати його на смерть.
Лікарка, яка мене лікує у Польщі, сказала, що є 2 новини для мене. Перша - що у мене злоякісна пухлина, але друга - що вони добре таке лікують, тож дадуть ради. Так має відповідати лікар.
За українських лікарів поганого не скажу. Але пацієнт в хворобі відчуває, з яким серцем біля нього лікар. Це має бути не патологоанатом.
Я зараз знаю, що людина буде жити, доки не побачить глухий кут.
Радіо Трек: НОВИНИ
