У Європі заборонили брендам знищувати непроданий новий одяг і взуття
Як це впливатиме на ціну нових колекцій
Європейський Союз переходить від слів до дій у боротьбі з текстильними відходами. Європейська комісія ухвалила рішення, яке забороняє частині компаній утилізувати новий, але непроданий одяг, взуття та аксесуари. Мета — скоротити обсяги відходів і змусити ринок працювати за принципами повторного використання та перероблювання, пише borgexpert.
Про рішення повідомила Єврокомісія, його деталі оприлюднені в офіційній заяві.
Коли запрацює заборона
Нові правила впроваджуватимуть поетапно:
-
з 19 липня 2026 року заборона пошириться на великі компанії;
-
з липня 2030 року — на середні підприємства.
З 2030 року середній бізнес також зобов’яжуть звітувати про обсяги непроданого текстилю, який іде на утилізацію. Наразі такі вимоги діють лише для великих компаній.
Масштаб проблеми: цифри, які шокують
За оцінками Єврокомісії, щороку в Європі знищують від 4% до 9% непроданого одягу. Це означає мільйони одиниць продукції, яка так і не потрапила до споживача.
Наслідки — не лише економічні, а й екологічні:
-
приблизно 5,6 млн тонн CO₂ щороку утворюється внаслідок знищення непроданого текстилю;
-
у Франції щороку знищують товарів на суму близько €630 млн;
-
у Німеччині щороку утилізують близько 20 млн повернутих товарів.
Єврокомісарка з питань навколишнього середовища Джессіка Росвалл наголосила:
«Цифри щодо відходів свідчать про необхідність вживати заходів».
За її словами, нові правила мають допомогти текстильному сектору перейти до більш сталої моделі виробництва та водночас зміцнити конкурентоспроможність ЄС.
Чому бренди знищують новий одяг
Для багатьох великих компаній утилізація — це дешевший варіант, ніж:
-
зберігання залишків на складах;
-
повторний продаж зі значними знижками;
-
логістика повернення товарів;
-
перероблювання тканин.
Крім того, частина люксових брендів роками знищувала непродану продукцію, щоб уникнути знецінення марки через масові розпродажі.
У різні роки в медіа фігурували такі компанії, як Burberry (яка у 2018 році повідомила про спалювання непроданих товарів на десятки мільйонів фунтів), а також H&M, Nike, Amazon — вони потрапляли під критику через масштаби утилізації або знищення поверненої продукції. Після суспільного резонансу частина брендів переглянула політику, однак проблема залишалася системною.
Чи можна було просто продати дешевше?
Питання, яке часто ставлять споживачі: чому непроданий одяг не реалізують за мінімальними цінами в менш заможних країнах або не передають як гуманітарну допомогу?
Теоретично такі механізми можливі. Частина товарів і справді:
-
потрапляє в аутлети;
-
продається через дисконтні канали;
-
передається благодійним організаціям;
-
експортується як сток або секонд-хенд.
Однак є кілька нюансів:
-
Логістика і сортування часто обходяться дорожче, ніж знищення.
-
Надлишок дешевого імпорту може завдати шкоди місцевим виробникам у країнах-реципієнтах.
-
Частина повернених товарів має дефекти або втратила товарний вигляд.
Водночас ЄС рухається до моделі, де саме повторне використання стане пріоритетом. Нові правила покликані стимулювати компанії шукати альтернативи — від вторинного ринку до перероблювання волокон.
Чому це важливо і для України
В Україні секонд-хенди залишаються популярними, і значна частина такого одягу надходить із Європи. Якщо європейські компанії будуть змушені не знищувати нові речі, а спрямовувати їх у повторний обіг або на перероблювання, це може:
-
збільшити пропозицію стокового та дисконтного товару;
-
стимулювати розвиток вторинного ринку;
-
вплинути на ціни в сегменті бюджетного одягу.
Втім, головний акцент нових правил — не експорт залишків, а зменшення самого обсягу надвиробництва.
Текстиль — один із найбрудніших секторів економіки
Модна індустрія входить до числа найбільших забруднювачів довкілля. Виробництво тканин потребує:
-
значних обсягів води;
-
хімічних барвників;
-
енергії для транспортування й обробки.
Тому знищення нової продукції означає подвійні втрати — і ресурсів, і клімату.
Що змінить новий підхід ЄС
Заборона на утилізацію непроданого одягу має:
-
зменшити кількість текстильних відходів;
-
стимулювати перероблювання волокон;
-
розвивати моделі circular economy (кругової економіки);
-
зробити ринок більш прозорим через обов’язкову звітність.
Євросоюз фактично сигналізує бізнесу: надвиробництво більше не може залишатися дешевою стратегією.
І якщо ці правила спрацюють, індустрія моди може перейти від моделі «виробив — продав — викинув» до системи, де кожна річ має шанс на друге життя.
Радіо Трек: НОВИНИ
