Страсна п'ятниця: традиції, заборони і прикмети найскорботнішого дня у церковному календарі
Страсна п'ятниця - остання п'ятниця перед Великоднем
Страсна п’ятниця — найскорботніший день Великого посту, коли віряни згадують страждання і смерть Ісуса Христа. Дата цього дня не є сталою — вона щороку змінюється залежно від того, коли святкують Великдень.
Назва «Страсна» походить від латинського слова passio — «страждання». Вона нагадує про муки Христа, який прийняв мученицьку смерть заради спасіння людства. Саме в цей день, напередодні Великодня, Ісуса було розіп’ято.
У храмах цього дня проходять особливі богослужіння: Утреня, Царські години та Велика Вечірня з винесенням Плащаниці. Віряни проводять час у молитві, тиші та роздумах.
За традицією, Страсну п’ятницю намагаються прожити спокійно, уникаючи метушні та гучних справ.
Колись у селах господині могли пекти паски або садити капусту — вважалося, що це дозволено. Водночас інші роботи на землі заборонялися, адже вірили: посіяне цього дня не дасть врожаю.
Також існувало повір’я: шматочок паски, спеченої у Страсну п’ятницю, зберігали за іконами до наступного року — «на здоров’я» для всієї родини.
Що не можна робити у Страсну п'ятницю
Страсна п’ятниця — найсуворіший день посту, тому існує чимало заборон:
- не їсти до винесення Плащаниці (дозволяється лише хліб і вода)
- не вживати алкоголь і не розважатися
- не прибирати, не прати, не шити і не готувати
- не працювати на землі — не сіяти і не садити
- не користуватися гострими предметами (хліб прийнято ламати руками)
- не стригтися
- не проводити хрестини та вінчання
- не сваритися, не лихословити і не з’ясовувати стосунки
У народі казали: «Хто у Страсну п’ятницю сміється — той увесь рік плакатиме».
Також вважалося поганою прикметою плювати на землю — вірили, що це може відвернути від людини заступництво святих.
Народні прикмети
- хмарне небо — до неврожаю
- дощ у цей день — до вологого травня
- ясна погода — до родючого літа
Радіо Трек: НОВИНИ
