Щоб отримати пристойну оцінку, ти маєш ПАХАТИ – п’ять копійок від українки про польські університети
В Польщі у розпалі вступна кампанія до ВНЗ: українці продовжують обговорювати систему освіти країни, яка їх прихистила під час війни
Олександра Проляка з Бучі, почитавши не дуже схвальні відгуки у соцмережі про польську освіту (про це ми писали у матеріалі «Рівень освіти нижче плінтуса», - враження українців про польську освіту), вирішила, як вона пише: «додати свої 5 копійок з цього приводу».
Тим більше, що у польській школі вона працює асистентом вчителя в інклюзивному класі, а освіту і педпрактику теж отримувала в Польщі.
Отож, перед тим як розповісти про особливості навчання у польських ВНЗ, Олександра розповідає і про особливості шкільного навчання.
Подаємо її допис:
1. Перші три класи тут дійсно лафа з нашої, української точки зору, але чому? Бо дітей необхідно привчити до шкільних правил, правил спілкування, навчити вчитися. В деяких школах є навіть такий предмет, як «спілкування». Ось ти потрапив у ситуацію, коли, наприклад, втратив учнівський квиток, то ідеш куди? Що робиш? Як питаєш? тощо. Дуже корисна штука, як на мене.
Вже в 1 класі діти вчаться робити презентації перед класом, виставка «батьківських» досягнень засуджується.
Діти обов'язково мають користуватися бібліотекою, брати щось читати.
Молодшу школу переважна більшість дітей закінчує без ненависті до уроків і не втомленими.
- З 4 класу починається більш серйозне навчання. Але, наприклад, список літератури набагато менший, ніж у нас, і більше рідних авторів. Математика 4 класу приблизно відповідає нашому рівню. Історія, природа тощо концентруються на приготуванні проєктів (все залежить від вчителя, звісно).
Моя старша дочка написала пробний екзамен 8 класу, типу нашого ДПА, з математики, і сказала, що рівень ок (вона в Інтелекті).
- Якщо ти демонструєш якісь вибітні (визначні) знання/таланти, то для тебе відкриті не тільки конкурси типу Колоска, але й офіційні безкоштовні заняття з вчителем/лями за просунутою програмою, а на уроках тобі дають додаткові завдання.
- Ліцей. Після «екзамену восьмикласника» тебе чекає або хороший ліцей/технікум або ... не дуже. Все залежить від сукупності результату екзаменів (математика, польська, англійська)+ атестат+ додатково успіхи в спорті, музиці, волонтерстві.
Від того, який ліцей тебе прийме, залежать результати матури, тобто ЗНО. Як правило, його здають десь 70% випускників. Без матури в ВУЗ ти не попадеш.
В результаті середня польська дитина виходить зі школи з сучасними (презентації, уміння робити проєкти) та життєвими навичками ( напр., на уроці техніки їх вчать як платити за лічильниками), розмовними іноземними, математикою приблизно на українському рівні, значно вужчими знаннями з літератури, наукової термінології (нехай вони не будуть знати хімічний склад крові, але будуть вміти надавати першу допомогу), але ширшими світоглядними знаннями. І так, національно-патріотичне виховання у них круте.
Що ж в університетах?
Як пише українка, яка вчилася в університеті Марії Склодовської-Кюрі у Любліні,
тут студента чекає ПАХОТА.
Ні, звісно, є «лафові» спеціальності, які спаскудила (вибачте, але так є) велика кількість українських та білоруських студентів (напр., туризм), але в державних вузах, щоб отримати пристойну оцінку, ти маєш ПАХАТИ. Але переважна більшість викладачів - практики, які мають досвід в тому, що викладають, і паралельно проводять, наприклад, якісь спеціалістичні консультації.
Якщо ти себе гарно зарекомендував, то викладач дає можливість десь працевлаштуватися за спеціальністю ще під час навчання, бо практик і знає свою тусовку. Кількість програм для студентів зашкалює, і для участі в них не обов'язково мати великі гроші.
Висновок Олександри
Польська система освіти має купу недоліків, але для мене головне, що діти виходять зі школи більше пристосованими до життя, ніж наші.
Так, батьків обурює маленька кількість домашок, але діти встигають жити!
Радіо Трек: НОВИНИ
