Рівне знову у жалобі: На майдані прощатимуться із двома Захисниками
Вічна пам’ять Героям!
Завтра, 28 серпня, у Рівному попрощаються із двома Захисниками, які віддали своє життя за Україну.
Прощання відбудеться о 10:00 на майдані Незалежності. Поховають Героїв на кладовищі «Нове», повідомили у міській раді.
Олександр Ренкас народився у селі Полиці колишнього Володимирецького району. Навчався у місцевій школі, а потім у рівненській. Тут і здобув освіту будівельника.
Строкову службу в армії відслужив на Тернопільщині, а останні роки працював на фабриці нетканих матеріалів. Олександр завжди важко працював, тож після роботи любив відпочити на природі, рибалити. Дуже любив життя, був спокійним та врівноваженим, цінував родину.
Сашко все життя був добрим і життєрадісним, стійким олов'яним солдатиком, незважаючи на всі випробування, які посилала йому доля. А під час останнього випробування – мужнім солдатом, який хоробро захищав Батьківщину, – розповів швагро Олександра Сергій.
49-річний солдат загинув 23 серпня під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Білогорівка на Донеччині.
Максим Данічкін народився у Рівному. У початкових класах навчався в Олександрії, а потім у 24 школі Рівного. Після 9 класу вступив до технічного коледжу НУВГП, де здобув фах електрогазозварювальника.
Мама Героя Лариса розповіла:
Ще у школі Максим займався греко-римською боротьбою. Брав участь у змаганнях та займав призові місця. Його хобі були велосипеди, любив виконувати різні трюки на них. Ще навчаючись в технікумі, Максим намагався бути самостійним та заробляв кишенькові гроші. Він завжди був справедливим та вже тоді проявляв свій бойовий дух.
Майже відразу після завершення навчання Максим підписав контракт із ЗСУ та служив у зоні АТО.
Три роки відслужив за контрактом, мав позивний «Град», адже був командиром цієї бойової машини. Після початку повномасштабної війни він відразу відгукнувся, пішов служити у розвідку. Фактично в перші дні його направили на Вугледарський напрямок. Подробиць про службу не розповідав, навіть коли приїжджав у відпустку, старався не говорити на цю тему. Максим неодноразово отримував поранення, бачив загибель побратимів... Але все одно залишався на цьому напрямі, думками і серцем був поряд зі своїми хлопцями. Він був готовий і хотів повернутися до них.
Максим дуже любив тварин. Мама пригадує, що син неодноразово надсилав світлини та відео з ними. Та найбільше любив своїх рідних та друзів – саме з ними проводив увесь час, коли повертався додому з війни.
За сумлінне й успішне виконання бойових завдань 10 березня 2023 був нагороджений орденом почесного нагрудного знака «Золотий хрест». Але думав не про нагороди, він думав про захист нас усіх. Я завжди поважала його вибір. Думками та молитвами я завжди була з сином.
24-річний молодший сержант загинув 23 серпня внаслідок мінно-вибухової травми поблизу населеного пункту Новоєгорівка Луганської області.
Радіо Трек: НОВИНИ
