Ранкова електричка на Рівне, Воїн і Жук – Містична історія Михайла Нестерчука (ФОТО)
«Вагон світився білим, яскравим світлом…» (с)
Це історія, яку варто було б зафільмувати, або зняти як графічний чи 3D мультфільм.
Автор – Михайло Нестерчук – знову створив маленький шедевр. Подаємо без змін:
Ранок, електричка, їду на роботу.
У вагоні електрички стояв вічний запах безнадії. Напроти мене сіли два солдати. Це були зовсім молоді хлопці. Один покрутив носом, принюхався, встав і різким рухом відкрив вікно. Ми рушили. Свіже повітря увірвалося у вагон, а разом з ним з дивним звуком і якимось незрозумілим криком влетів великий жук, врізався своєю броньованою головешкою в чоло солдата і впав йому на коліна.
- Та щоб тебе…, - вигукнув солдат, - ледве не вбив. Іди-но сюди.
Солдат взяв жука в свою долоню і з цікавістю почав роздивлятися його. Мені, в свою чергу, здалося що жук також з цікавістю роздивляється молодого хлопця.
- Живий бандюго? – спитав солдат, - давай, лети на волю.
Солдат розмахнувся і сильно жбурнув жука у вікно, щоб зустрічним вітром того не закинуло під колеса потягу. У вагон зайшли цигани і під акомпанемент гітари почали репетувати якусь пісню. Вони голосно співали, але раптом повільно, повільно замовкли неначе прислуховуючись до чогось незрозумілого. Електричка неслась немов шалена, а за вікном наростав незрозумілий звук. І раптом всі побачили того самого жука, якого спас солдат. Жук скажено пер, нісся, гнав, чухрав, плинув, линув, летів на божевільній швидкості, доганяючи електричку. На чолі і вусах жука від напруги виступив піт, але в очах стояло рішуче бажання до звершення задуманого. Він порівнявся з вікном повернув голову до солдата і голосом, якимсь незвичним голосом, тихим голосом, але голосом який почула кожна людина сказав:
- Дякую, солдате.
У вагоні стало тихо, тихо. Хтось (це я) крякнув, стримуючи сльози. Хтось тихенько почав говорити: «Отче наш, сущий на небесах. Да святиться…» Хтось просто, не соромлячись своїх сліз, заплакав…
Я вийшов на перон. Озирнувся і подивився на вагон електрички в якому я їхав. Вагон світився білим, яскравим світлом надії.
Радіо Трек: НОВИНИ
