«Потрібна розробка власних БПЛА-винищувачів, перехоплювачів, камікадзе», - Paolo Lumiere (ФОТО)
«Маємо почати знищувати ворожі «стволи»: артсистеми, РСЗВ та БПЛА. Інакше їх не спинити» (с)
Попередня розмова «Радіо Трек» з українським військовим оглядачем на ім’я Paolo Lumiere викликала чималий інтерес у наших читачів. Пройшло два тижні. На полі бою встигли з’явитися американські РСЗВ HIMARS. Певний фурор вони навели, але...
Зараз спостерігається своєрідне затишшя на тлі активних перегрупувань ворога. Чого чекати? Про це читайте у другій частині нашої розмови з Paolo.
– Ваше інтерв’ю для «Радіо Трек» мало понад 100 тисяч переглядів. Ви озвучили достатньо нетривіальні речі. Чи почули їх у Міністерстві оборони або в Генштабі? Чи була хоч якась реакція?...
PL: У мене відбулася розмова з депутатом ВР з комітету оборони. За її ініціативи. Розказав своє бачення, дав пропозиції. Мені сказали, що це, ці пропозиції, лежать там, де треба, і вивчаються.
Відбулася розмова з нашою людиною у Вашингтоні, українцем. Це не офіційно. Не знаю, наскільки він може впливати. Але він цікавився, чим можна допомогти технічно і ми обмінялися інформацією.
– Пройшло два тижні після тієї розмови. Як ви оцінюєте загальну ситуацію на сьогодні?
PL: Для мене критерієм оцінки ситуації на фронті є зокрема офіційна статистика ГШ щодо добових втрат противника. А саме, три стрічки з неї:
- артилерійських систем -
- РСЗВ -
- БПЛА оперативно-тактичного рівня -
Ці три стрічки характеризують нашу здатність вести контрбатарейну боротьбу і боротися з Орланами. Якщо там нулі, або числа 1-3-5, тобто якщо менше ніж 10, значить ситуація погана.
Якби появилося щось дієве на фронті, ці цифри одразу би «відреагували» в сторону різкого збільшення.
На жаль, упродовж двох тижнів ці цифри були вкрай низькими або дорівнювали «0». Особливо що стосується СРЗВ, які залишаються для нас практично недосяжними.
За цей час ми втратили Лисичанськ, Сіверодонецьк і околиці. При таких цифрах. Тоді я казав, що ситуація критична.
Якщо ці числа не будуть зростати, ситуація повториться з Сіверськом, Бахмутом, Слов’янськом і Краматорськом. (Зауважу, що ми тут виходимо з того, що вважаємо дані ГШ достовірними).
– Але ж цілу низку складів ми підірвали. До речі, чому після кількох днів досить активного застосування Хаймарсів, ми останні дні не чуємо повідомлень про серйозні враження ворога? Їх нема?
PL: Думаю, що уражень дійсно стало менше. Не скажу, що їх зовсім немає, але явно менше. Не бачу причин замовчувати такі ураження, якби вони були.
– Якщо ворог зрозумів нашу тактику й більше не буде робити великих складів, то що мають знищувати ці американські РСЗВ? Що б ви запропонували – проти чого мали б працювати?...
PL: Існує дискусія на тему того, що краще знищувати: склади чи стволи? У кожного варіанту є свої прихильники. Одні кажуть, що без снарядів ствол не вистрілить. Інші кажуть, що знищений ствол точно не вистрілить. Я не схиляюсь остаточно до якогось боку, але поясню аргументи.
- По-перше, сама дискусія виникла через штучне обмеження кількості HIMARS-ів. Їх має бути значно більше. Зрозуміло, що в нормальній ситуації треба бити і по складах, і по стволах. А головне: по заводах, які ці снаряди й стволи виробляють. Ми ж змушені вибирати…
- По-друге, треба знати, скільки снарядів здатна виробляти РФ за добу. І її наявний боєзапас. Хоча важливіше – саме скільки вони здатні виробляти відповідних типів боєприпасів за добу. Також треба знати, скільки арт.стволів і СРЗО вони здатні виробляти/відновлювати за добу. Врахувати ресурси арт.стволів і СРЗО. Наприклад, для Д-30 ресурс 6000 пострілів. Хоча по факту стріляють і набагато більше.
Маючи такі дані, вже й треба вирішувати – яка з цих двох російських нескінченностей закінчиться раніше. От по тому і бити.
Головне, щоб не виявилось, що запасів боєкомплекту до HIMARS-ів на планеті не вистачає ні для знищення першого, ні для знищення другого.
– А що, така загроза існує?
PL: Ну… Це ж не ми придумали про «склади Бундесвера порожні», про те, що США збиралося замовити для себе (!) на цей рік менше арт.снарядів, чим вистачило б нам на 20 днів війни. І т.п.
Про це пише західна преса, говорять їхні політики, здається, офіційно. Що «більше дати не можуть, бо самим нема чим захищатися». Я не можу знати, чи це дійсно так, чи це «відмазка».
Якщо всього вистачає, чому тоді HIMARS-ів 4-10, не 40-100 одразу, а не через півтора місяці затягувань.
Було б їх 40, з таким БК, яке б дозволило працювати тиждень щодня, ми б не втратили Лисичанськ, Сівердонецьк.
А головне – багато наших хороших хлопців були б живі.
Знаю що на базах США зберігалася велетенська кількість законсервованої техніки й озброєння. Ще з Другої Світової. Як з цим тепер – невідомо. Не хочеться вдаватись до конспірології, але… Скільки ще різних сюрпризів про стан і готовність західної ВПК і НАТО нам доведеться взнати? Нам про них, а їм про самих себе.
– Є щось, що нам треба зараз – більше за Хаймарси? Ви, до речі, продовжуєте вважати, що нам їх треба 500?... Який тип озброєння зміг би реально допомогти переламати хід цієї війни?
PL: «Реально допомогти…» більше за 500 HIMARS-ів? … Масований ядерний удар по РФ і по всіх її підводних човнах та носіях ракет… «І нехай допоможе нам Бог». Це точно зможе переламати.
Загалом це все питання сильно умовне. Захід хоче воювати не воюючи. А може він не хоче воювати. Я не знаю. Вся ця ситуація з затримками постачання зброї, з обмеженнями та забороною нам стріляти по території противника, – це дуже дивна ситуація, яка суперечить військовій логіці.
Уявіть, що в Другій Світовій союзники воюють з Гітлером виключно на своїй території. Територія Німеччини, її промисловість, нафтопереробка – недоторкані. Немає бомбувань Берліна, заводів ВПК.
Ба більше, навіть вже захоплені раніше території – під питанням. Уявіть перемогу союзників без «Дня Д»? Саме в такі умови зараз поставлена Україна нашими західними союзниками. І що, питається, в таких умовах може переламати хід війни?
ВПК РФ дуже потужний. Тут уже над Орланами досміялись. Так от, він весь потужний. Що може переламати? Ну, наприклад, тег «#нанесення_ударів_по_військових_підприємствах_на_всій території_країни_агресора» в головах наших союзників. РФ випустила по нас три тисячі ракет? Три тисячі «Томагавків» по ВПК РФ однозначно переламають хід війни. Реально.
Захід, розробляючи останні десятиріччя високоточну зброю, забув той факт, що навіть високоточна зброя повинна знищити кожну ціль. Високоточно – кожну. А кількість цілей виявилася такою, що перевищує весь сумарний високоточний боєкомплект.
При тому урок Другої Світової, що війна - це масовість виробництва і логістика, був проігнорований. Але саме завдяки масовості виробництва, зокрема США, стала можлива перемога.
– Російські «Орлани». Раніше з них сміялися, ви чи не перші наголосили, що такий сміх недоречний, бо ворог має величезну перевагу в кількості цих БПЛА і вони зі своєю задачею справляються. Чи знайдено, хоча б теоретично – щось проти них? Бо ж кажуть, що РФ мала їх перед війною 10 000 штук. Це правда?
PL: Теоретично – так. Скажу більше: на сучасному рівні розвитку воєнних технологій західних союзників немає жодної проблеми швидко розробити засоби, щоб повністю знищити Орлани, артилерію, СРЗВ, танки, засоби ППО, авіацію, всю цю груду брухту з минулого сторіччя і забути про цей кошмар під назвою «армія РФ».
Тут питання не в теорії, а в практиці. Бо на практиці телескоп Webb робить чудові фотки галактик, а швидко виробити необхідну кількість снарядів до артилерії весь ВПК західного світу не здатний. Як раптом виявляється.
В Другу Світову міг, а тепер – не може.
Щодо 10 тисяч Орланів – не впевнений.
Ми на збитих Орланах зустрічаємо різні номери. В тому числі й «десятитисячні». Однак немає доказів, що це порядкові номери.
Однак, номери й написи на платах електроніки говорять нам, що Орланів дуже багато. Їх тисячі.
А найгірше, що розібравши Орлан покомпонентно, ми розуміємо, що можливості їх добового випуску імовірно можуть значно перевищувати кількість, яку ми збиваємо. Особливо в перспективі. Принаймні така моя думка.
Також не вірю, що «санкції» на це якось вплинуть. Чіпи завжди можна перевезти приховано. Як провозять наркотики. Плюс китайські поставки.
– Де вихід?
PL: Розробка власних БПЛА-винищувачів, перехоплювачів, камікадзе – так, це єдиний вихід, якщо нам не надають масово нічого іншого. Тому що цілей десятки тисяч. Нам потрібно масове дешеве виробництво. Не виключаю також розробку міні-крилатих ракет.
– Це взагалі реально налагодити випуск чогось подібного в умовах війни?
PL: Це дуже важко. Надзвичайно важко. На території України принаймні. І в умовах напівблокади.
Ну, скажу так:
Сам дещо прораховував, дещо діставав з-за кордону.
Спілкуюсь з деякими розробниками, які в свою чергу щось прораховують і намагаються закупити.
І як теоретичному виробнику/розробнику, розумію що в Польщі було би значно простіше. І швидше.
Тут не лише фізична безпека і можливість попасти під ракетний удар. Спробуйте з території України зайти на сайт flir.com. Він заблокований для нас. Зайти можна тільки по VPN. Чому ж його заблокували наші союзники? Це американський/французький виробник.
Або спробуйте купити щось у швейцарської Вектронікс…
– Якщо конкретно говорити про вашу ідею – нових розробок для ЗСУ – через залучення всіх, хто зараз майструє щось по гаражах для фронту: власні моделі безпілотників, якісь іще розробки… Чи не правильно б було Міністерству Оборони створити для цього якийсь конкретний Департамент?
PL: Як вони це назвуть, «департамент», «стартап», чи це буде в структурі, чи поза… одне ясно: їм варто щось таки почати робити.
- Хоча б реєстрацію по цифровому підпису учасників. Щоб їх можна було перевірити й з ними спілкуватись.
- Хоча б зробили єдину і зрозумілу систему реєстрації і отримання дозволу на проведення тестових польотів БПЛА власної розробки. Це реальна проблема в регіонах. І суцільний «теніс» від місцевих «органів».
- Хоча б сформували/виставити деякі ТЗ на конкурс. Для цих зареєстрованих учасників.
– Чи не пробували ви та ваші однодумці вийти з окремим листом на керівництво МО та Генштабу, де б були викладені такі пропозиції та поетапний план їх реалізації? -Може тут міг би допомогти Офіс Президента?
PL: Тут є проблема. Треба визнати: далеко не всі розробники, ці «гаражі», готові працювати спільно і чимось ділитись. Так вже склалося, не можна їх в цьому звинувачувати. Тому зі спільним листом – передбачаю проблеми. Тут якраз держава має бути ініціатором. І запропонувати такі умови, які б подолали недовіру. Платформу, де б боролися за замовлення і самі шукали кооперацію, а не боролися з бюрократією.
Ну, наприклад, як я вже казав,
- Виставити грамотні ТЗ на компоненти систем. А не тільки на готову зброю цілком. Щоб стимулювало «гаражі» розробляти більш універсальні системи, а не такі, які «унікальні» настільки, що можуть працювати виключно з їхнім БПЛА і ніяк інакше.
- Запропонувати викуп патентів. Чи просто «викуп» у випадку успішного виконання ТЗ.
- Тільки не повторювати якесь «прозорро» з купою маразматичних тендерних довідок: розробники - люди творчі, вони це одразу «пошлють» і цю затію кинуть.
– Що б ви порадили зараз українцям – наприкінці липня: до чого нам готуватися, що робити?
PL: Це вкрай складне питання. Це задача з багатьма невідомими. І занадто велика відповідальність. Мене часто питають в приватних повідомленнях жінки, які евакуювались з дітьми за кордон. Чи їм повертатись в певне місто? Чи впаде на Львів атомна бомба? Чи тікати вже з-під північного кордону з РБ? І так далі. Психологічно важко. Кожен раз думаю, що їм відповісти. Не хочу бути пророком. Просто не хочу.
Ясно одне:
Для ворога принциповим є наше повне знищення. Вони готові йти до кінця. «До послєднєго», як вони кажуть.
Чий це буде кінець? Отут ви самі вирішуйте і дійте відповідно.
Читайте також: «Готуйтеся до битви. Ситуація критична»: Paolo Lumiere – про головний козир ворога (ФОТО)
Радіо Трек: НОВИНИ
